Ми постачаємо до цієї південноазійської держави здебільшого сировину. Мости, щоб реалізувати готову продукцію, поки що тільки налагоджуємо

 

У Верховній Раді відбувся круглий стіл «Індія — Україна: великі можливості в галузях АПК, охорони здоров’я, культури та освіти». На представницькому форумі народні депутати, урядовці, виробники, експортери — аудиторія, зацікавлена у поглибленні двосторонніх відносин. За словами ініціатора заходу народного депутата Миколи Кучера, необхідність обговорення багатьох питань співробітництва назріла і з українського боку, і з боку наших партнерів. Адже поглиблення співпраці на міжнародній арені в галузях АПК, охорони здоров’я, освіти та культури для України сьогодні надзвичайно актуальне.

 

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні Манодж Кумар Бхарті і народний депутат України Микола Кучер.

 

Налаштуватися на радар співпраці

Здавалося б, економічні відносини між державами розвиваються досить динамічно. Україна експортує до Індії жири та олії рослинного походження, продукцію чорної металургії, ядерні реактори, котли й машини, добрива та інше. Своєю чергою з цієї південноазійської країни до нашої надходять фармацевтичні товари, органічні хімічні сполуки, пластмаси та полімерні матеріали, тютюн. Проте наявний рівень не відповідає тим реальним можливостям співпраці, які можуть бути. А у ділових відносинах Індії та України існують певні труднощі, що стримують розвиток економічних відносин.
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні Манодж Кумар Бхарті під час круглого столу також говорив про невикористані можливості. Кожна країна унікальна. Але, на його думку, нема іншої, яка так зручно розташована. Це значна територія, що межує з морем. В Індії проживає 1 мільярд 250 мільйонів осіб. Приріст населення — 22 млн. щорічно. Фактично це пів-України, які додаються щороку. А величезна кількість жителів несе значні можливості для таких держав, як наша. Приміром, майже третина індійців — 375 мільйонів — мандрують за кордон як туристи, витрачають там свої гроші. Індійська нація — наймолодша у світі. Вік 65 відсотків мешканців не перевищує 35 років — таких 810 мільйонів населення. Усі ці люди прагнуть бути інтегровані, отримати навики. Індійці здебільшого вегетаріанці, тут 22 офіційні мови, які прописані в конституції цієї держави.
На думку посла, Індії та Україні потрібно посилювати співпрацю, зокрема, у сферах АПК, фармацевтики, авіації.
«Космос, авіація, сільське господарство, туризм, автомобільна промисловість — це те, де ми могли б співпрацювати. Також я хотів би з Міністерством економічного розвитку України обговорити співпрацю в автомобільній галузі... Окрім того, співробітництво у сфері ІТ. Українські компанії мають розуміти, що на нас потрібно дивитися не як на конкурентів, а бачити можливості співпраці», — наголошував Манодж Кумар Бхарті.
На його думку, не повною мірою використано можливості у сфері сільського господарства. Можна об’єднувати зусилля у виробництві продукції, спільно шукати інші ринки збуту в Африці, Південній Америці, Азії...
Індія пропонує більш плідно співпрацювати і в освітній, і в культурній сферах.
«Моє основне завдання — поставити Україну на радар Індії, а Індію — на радар України, — підсумував свій виступ посол. — Потрібно розглянути можливості, які допоможуть вам полегшити економічне становище у тяжкий для вас воєнний період».

 

Під час  круглого столу «Індія — Україна: великі можливості в галузях АПК, охорони здоров’я, культури та освіти».

 

Гріх втрачати таку перспективу!

На думку заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталії Микольської, Індія — величезний споживчий ринок не лише для товарів агропромислового комплексу, харчової продукції, а й для товарів повсякденного вжитку. Отже, інтерес до цієї країни великий і живий. Хоча нині ми продаємо туди здебільшого зерно та олії. Також ідуть наші овочі. Адже Індія — величезний ринок для цієї продукції, зважаючи на вегетаріанські традиції. Але сировинний експорт — це не те, чого хоче наша держава.
Окреслила під час круглого столу перспективи у сфері сільськогосподарського співробітництва і заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. За її словами, нині Індія виступає основним ринком збуту для української сирої соняшникової олії. Але має великий потенціал для експорту іншої сільськогосподарської продукції.
«Потрібно розширювати перелік товарів, які наші виробники можуть експортувати на цей ринок. Передусім, ідеться про бобові культури та продукти їх переробки. В аграрній сфері в нас є багато напрямів для можливої співпраці: це і розвиток ІT-технологій в агровиробництві, і сфера виробництва мінеральних добрив, і спільні проекти у насінництві», — зазначила Ольга Трофімцева.
Як запевнила заступник міністра, рамкову угоду між Мінагрополітики України та Міністерством сільськогосподарського розвитку та добробуту фермерів Республіки Індія, яка була доопрацьована останнім часом, офіційно підпишуть наступного року. Це дасть новий поштовх двосторонній співпраці в аграрній сфері.
Також для поглиблення двосторонніх відносин було підтримано ідею організації з наступного року бізнес-місії для українських агрокомпаній до Індії. Насамперед для потенційних експортерів бобових культур. З метою встановлення попередніх бізнес-контактів та обговорення рамкових умов співпраці в цій галузі.

Реально експортувати олію навіть в Антарктиду

Треба сказати, що напередодні круглого столу для зацікавлених українських компаній було організовано зустріч з індійськими колегами. Одним з таких підприємств стало ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», якому ще раніше вдалося налагодити поставки своєї продукції до цієї південноазійської держави. Розповідаючи про своє виробництво, голова правління комбінату Дмитро Чаленко під час круглого столу здивував присутніх таким запитанням: «Чи можливо постачати олію в Антарктиду?». І потім сам на нього ствердно відповів: «Хтось каже «ні». А ми кажемо «так». Бо у 2016 році досягли домовленості щодо постачання нашої олії на українську станцію в Антарктиді. Тобто ми експортуємо олію на всі континенти. Понад два відсотки — частка нашої промислової групи «Віоіл» у світовому виробництві нерафінованої соняшникової олії. У чому наші переваги? Ми маємо найбільший завод з виробництва соняшникової олії в об’єднаній Європі і в Україні. Експортуємо її до 60 країн. Маємо успішний досвід реалізації інвестиційних проектів. У нас є команда професіоналів, і ми випускаємо тільки якісну і сертифіковану продукцію. До складу нашої промислової групи входять два переробних заводи і 13 елеваторів. Так, Вінницький олійножировий комбінат може переробляти три тисячі тонн соняшнику на добу. Посідаємо перше місце в Україні за потужностями з переробки ріпаку — 1950 тонн на добу. Перше місце в Україні за потужностями з переробки сої — 1700 тонн на добу. За останні 10 років збільшили потужність нашого підприємства у 7,5 разу. Особливу увагу приділяємо підвищенню ефективності виробництва. Усі наші котельні працюють на лушпинні соняшника, що дає змогу щороку економити до 120 млн. гривень, не використовуючи природний газ».
За словами голови правління компанії, сьогодні в географічній структурі експорту Вінницької області Індія посідає перше місце. У 2015 році до Індії з цього регіону експортовано продукції на 100 мільйонів доларів. Частка тут «Віоіл» — 32%. Тобто 32% експорту з Вінницької області — це жири та олії. Загалом торік 35 відсотків всієї соняшникової олії, виробленої в Україні, експортовано до Індії. З них частка компанії становить 7 відсотків. Індія досить потужно розвивається, і споживання соняшникової олії зростає в цій країні з кожним роком. Тому й експорт туди компанії постійно зростає. Підприємство планує збільшити цей показник до 100 тисяч тонн соняшникової нерафінованої олії.
Дмитро Чаленко вважає, що Індія — стратегічний партнер у сфері економічного, наукового та промислового співробітництва. І поглиблення відносин має стимулювати взаємний розвиток.

Компетентно

Це не просто величезний ринок збуту

За словами Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Індія Ігоря Поліхи (він також Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Мальдіви, у Федеративній Демократичній Республіці Непал, у Демократичній Соціалістичній Республіці Шрі-Ланка — за сумісництвом), нині Індія потенційно — третя економіка світу. Її ВВП становить 2 трлн. 100 млрд. доларів. У 2008-му країна вийшла на перший трильйон. Це було національне свято. Індія танцювала, співала, що перший трильйон є. Тоді вони були 13—14-ою економікою світу. Торік Індія вийшла на другий трильйон — це помітили тільки економічні видання. Років через чотири, якщо такі темпи збережуться, держава вийде на третій трильйон. І це помітить не тільки статистика. З показником зростання економіки у 7,6% за 3—4 роки Індія обійде і Англію, і Францію...
У чому плюс Індії? Величезний внутрішній ринок. Будь-які світові глобальні потрясіння — від них громадяни країни не страждають. Величезна економіка, але не орієнтована на експорт. Усе основне зростання відбувається всередині. Падіння курсу валют для Індії не є проблемою. У країні 300—400 мільйонів осіб, які живуть на рівні американського середнього класу, це — локомотив і гарантія того, що економічне зростання Індії не зупиниться...

 

Ініціатори круглого столу з індійської та української сторін.

 

З Історії питання

Республіка Індія є одним з наших давніх партнерів. Ще у 1960—1970 роках Україна в рамках співробітництва СРСР з Індією надавала економічну і військову допомогу Індії. Офіційні двосторонні відносини розпочалися 26 грудня 1991 року, коли Індія визнала незалежність України, а 17 січня 1992-го між країнами було встановлено дипломатичні відносини. 13 лютого 1993 року перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Індії вручив Президентові Республіки Індія свої вірчі грамоти. За роки незалежності Україна й Індія налагодили співробітництво майже в усіх сферах: економічній, політичній, науково-технічній, оборонній та культурній. В Україні навчається майже 6 тисяч індійських студентів, працюють товариства дружби й культурних зв’язків. Також здійснюються культурні обміни, що сприяють участі представників обох країн у різноманітних культурологічних та спортивних заходах, міжнародних конкурсах, конференціях тощо. Основні товари, які експортуються з України в Індію, — продукція хімічної промисловості, добрива, чорні метали, обладнання для електростанцій (зокрема, для атомних реакторів) та сталеливарної промисловості, сталь, алюміній, залізничне обладнання, медичне обладнання, рослинні олії, продукція паперової промисловості, електричні машини та обладнання тощо. Більшість індійських компаній, представлених в Україні, займаються торгівлею. Фармацевтика є її основним сектором, на який припадає 30% експорту з Індії до України. Індія є основним експортером фармацевтичної продукції до України, за вартістю експорту поступаючись тільки Німеччині. Однак за обсягом експорт з Індії до нас найбільший.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.