Саме право безоплатного отримання шести земельних ділянок кожному громадянину, про яке не всі знають та мало говорять, декларує Земельний кодекс України. Понад те, безоплатно отримати земельну ділянку за кожним цільовим призначенням можна будь-де на території країни, незалежно від місця проживання. Одну ділянку, наприклад, ви можете отримати в Одесі для зведення будинку, іншу під Львовом — для ведення садівництва, ще одну під Києвом — для будівництва дачі. Фантазувати можна довго, проте в «Голос України» неодноразово зверталися громадяни із проханням розібратися, чому приватизація навіть однієї бажаної ділянки перетворюється на бюрократичну боротьбу всього життя.

 

 

Передусім на законодавчому рівні закріплено можливість отримання безоплатно таких розмірів земельних ділянок:


а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;


б) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;


в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;


г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;


ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;


д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.


Про те, як отримати земельну ділянку швидко, але не законно, всі, мабуть, чули. Законний же спосіб полягає в тому, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень.


Хто вирішує кому та який наділ виділити


Сільські, селищні, міські ради передають землю в межах населеного пункту (із земель комунальної власності).


Районні державні адміністрації передають ділянки із земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства;

будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району; індивідуального дачного будівництва.


Держгеокадастр та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.


Як правильно просити омріяні сотки


У клопотанні до відповідного розпорядника зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До нього додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування землі.

Омріяну ділянку кожен може знайти у відкритому доступі на публічній кадастровій карті — http://map. land. gov. ua/kadastrova-karta. У даному випадку графічним матеріалом, який додається до клопотання, і буде скрін-копія з карти, на якій особа самостійно може позначити бажану ділянку. От тільки варто пам’ятати, що інформація, зазначена на карті, є неповною. В цьому мені вдалося пересвідчитись самостійно, коли після надсилання клопотання з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки Броварська міська рада відмовила в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Як виявилось, публічна кадастрова карта не містила інформацію про те, що земля перебуває у власності та з 2007 року обтяжена іпотекою. Користі з Публічної кадастрової карти в отриманні інформації про вільні земельні ділянки по факту виявилось небагато. Тому після того, як ви знайдете потенційну вільну землю на карті, можна за плату, користуючись електронним реєстром, отримати інформацію про право власності та речові права за кадастровим номером цієї землі. Звичайно ж, якщо така інформація буде внесена в реєстр.


Перший етап виділення земельної ділянки стає найтяжчим, і, зазвичай, стикнувшись із опором посадовців, громадяни припиняють виборювати своє право на землю.


Законодавець зазначає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності, розглядає клопотання у місячний строк і надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні. Ні місячного строку, ні мотивованої відмови на практиці чекати не варто. Деякі міські ради вважають обґрунтованою відмовою на подане клопотання — зазначення сукупності статей законодавства, які регулюють порядок виділення землі в Україні. Пересічна людина, прочитавши таку відмову, нічого не зрозуміє, а для отримання конкретної відповіді доведеться подавати запит.


Що ж стосується неотримання відповіді на клопотання у встановлений строк — тут ситуація взагалі цікава. В законодавстві є норма, згідно з якою, якщо у місячний строк відповідний орган не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, письмово повідомивши відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Це правило діє у випадку, якщо особа чітко знає, що ділянка вільна, адже отримати у власність вже приватизовану ділянку буде неможливо.


Де взяти інформацію про вільну ділянку


Юристи переконують, що отримати інформацію про вільні земельні ділянки можна, написавши відповідний запит до розпорядника землі. Логічно, що якщо, наприклад, міська рада передає ділянки у власність, то вона б мала знати, які з них вільні. Для того, щоб зрозуміти, які правила діють на практиці, мною були розіслані запити до різних міських рад із проханням надати інформацію про вільні земельні ділянки, які б могли бути передані для приватизації. Відповіді на запити виявились різноманітні, проте суть — одна: вільної землі немає.


Наприклад, виконком Вишневої міської ради повідомив, що «вільні земельні ділянки, які можуть передаватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Вишневе відсутні». Така сама ситуація в межах міста Боярка, виконком якого, аргументуючи відсутність вільних земель, принаймні посилається на Державну статистичну звітність про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями. Виконком Бориспільської міської ради пішов далі, і відмовив у наданні інформації про вільні земельні ділянки на тій підставі, що «публічна інформація — це відображена та задокументована інформація...», а тому «за відсутності у виконавчого комітету міської ради задокументованого переліку вільних земельних ділянок», інформацію можна і не надавати. Чітка позиція, і головне — все по закону.


Підставами для відмови у наданні інформації про вільні землі також є невизначеність меж міста (Ірпінь), проведення інвентаризації земель (Біла Церква, Ужгород). Як виявляється, така невизначеність меж міста є дуже зручною. Дивно, що голови громад, які регулярно з’являються в новинах як фігуранти справ про дерибан землі міст, які на сьогодні дуже активно забудовуються, не знають меж своїх «володінь». Очевидно, що прозорість у питанні виділення землі — її розпорядникам зовсім не вигідна, так як і забудовникам та українській олігархії.


Ірпінський виконком у відповіді на запит зазначив, що «інформацію про земельні ділянки, які можуть бути використані для індивідуального дачного будівництва в межах міста Ірпеня, МОЖЛИВО буде надати після затвердження Верховною Радою України меж міста». Тобто така можливість все-таки існує, чи виконком все ж таки сумнівається?

Ужгородська міська рада наприкінці 2015 року розпочала інвентаризацію, і «на території міста Ужгород призупинено безоплатне виділення нових земельних ділянок на термін проведення інвентаризації земель». Скільки часу по факту триватиме така інвентаризація? — питання риторичне.


Виконком Обухівської міської ради виявився найбільш оригінальним у своїй відповіді. По-перше, міський голова ставить до відома, що надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, належить до компетенції Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Водночас, виконком «не веде реєстру земель державної чи комунальної власності, не наданих у власність чи користування», але на даний час такі землі відсутні. Так би мовити, хоча реєстру не ведемо, та і не зобов’язані надавати таку інформацію, — точно впевнені, що вільних земель немає.


Гостомельська селищна рада надати інформацію стосовно вільних земельних ділянок, які знаходяться на території Гостомельської селищної ради, не має можливості, оскільки «радою інвентаризація земель не проводилась». Не проводилась і крапка, а чи планується аудит землі і як вирішується ця проблема — у відповіді вирішили не зазначати.


Для економії часу на надсилання запитів зручним у користуванні є сайт «Доступ до правди». Розпорядники відповіді надсилають здебільшого в сканованому вигляді, з дублюванням в паперовому — на поштову адресу.


На чиєму боці суди


Як виявляється, вищезазначені відмови від надання інформації про вільні землі — цілком законні. Такої позиції дотримується Феміда. Так, зокрема, суди зазначають, «вибір бажаного місця розташування земельної ділянки повинен здійснювати громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності». Тому в межах всієї України пошук ділянок має здійснюватись громадянами самостійно, а яким шляхом — особиста справа кожного. Простими словами — державні органи діють у межах, визначених законом. Якщо в останньому не прописаний обов’язок вести реєстр вільних земельних ділянок і надавати інформацію про них на запити, то порушень немає.


З цього випливає, що із запитом можна звернутись до місцевої ради щодо того, чи є вільною КОНКРЕТНА земельна ділянка, додавши скрін-копію з Публічної кадастрової карти. Лише в цьому випадку, можливо, відповідна рада надасть відповідь. Лише після цього доцільно звертатись із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.


Якщо ж громадянин достеменно знає, що бажана земельна ділянка власників не мала, і мати не планує, можна сміливо подавати клопотання до відповідного органу. Але, в більшості випадків, громадяни не володіють такою інформацією, і, як бачимо, отримати її не так-то і легко.


P. S. Виникає запитання: а де ж беруться вільні землі, коли мова йде про захоплення земель забудовниками, і як останні оформляють землю, чи не за підтримки місцевої влади? Непрозорість земельної сфери на сьогодні вигідна всім, окрім пересічних громадян. І лише небажання влади руйнувати відпрацьовані роками корупційні земельні схеми стають на заваді громадянам отримати безплатно шість земельних ділянок.

 

Довідково

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.


Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.