Тривога і страх, мабуть, головні почуття, які переживають кримчани напередодні референдуму 16 березня, на який першим винесено питання про входження Криму до складу Росії на правах одного із суб’єктів федерації.

Один із наймасовіших мітингів відбувся 9 березня на центральній площі імені Леніна (на знімку), в якому взяли участь майже 10 тисяч чоловік. Хоча, за версією російських каналів, аж ніяк не менше 30 тисяч, але такої кількості людей ця площа просто не зможе вмістити.

Як сказав голова кримського парламенту Володимир Константинов: «16 березня ми, нікуди не виїжджаючи, повернемося на батьківщину».

Сергій Аксьонов назвав події на півострові Кримською весною, однак такій весні раді не всі кримчани, та й погода не тішить жителів автономії весняним теплом. Саме в ці дні в Криму хмарно, тумани, місцями дощі й дуже сильний вітер.

Більшість кримчан відчувають невизначеність. Оскільки поки що, крім обіцянок від кримської влади, немає жодних реальних дій. Обіцянки введення рублевої зони, спрощеної процедури прийняття громадянства, поступове витіснення гривні. Незрозуміла ситуація із вкладами, навчанням, дипломами й іншими питаннями, на які відповідей у кримської влади поки що немає і чи будуть — невідомо. «Ми всі ці роки жили мирно й більш-менш стабільно, тепер перед нами цілковита невизначеність», — каже на ринку одна із продавчинь.

Ринок, особливо в південних містах, є осередком певної народної думки, своєрідною соціологічною вибіркою, оскільки тут — представники всіх національностей і різних вікових груп.

Продавці кажуть, що настрій у людей дуже тривожний, багато хто хвилюється за дітей, свої сім’ї, за майбутнє, оскільки нині у Криму жителям нав’язують єдину ідею: скоріше в Росію, там буде добре, всі одержуватимуть зарплату й пенсію в рублях.

Пропаганда підсилюється ще й за рахунок багатьох російських каналів, які «раптом» з’явилися в кримському ефірі й кабельних мережах, замінивши більшість українських.

Кримська влада каже про технічні проблеми, але всім і так зрозуміло, на догоду чиїм інтересам на каналі «Росія24» з’явився ще один логотип «Крим24». Що стосується журналістів. Найкомфортніше почуваються на півострові саме російські колеги, перед якими як за помахом чарівної палички відчиняються двері «закритих» приміщень Верховної Ради і Ради Міністрів Криму. Вони мають безперешкодний доступ до перших осіб автономної республіки і навіть на блокпости, які стоять на в’їздах у Крим. Ні про що таке українським журналістам навіть не снилося. Їх, у ліпшому разі, повністю ігнорують, а в гіршому — просто б’ють, як це сталося зі знімальними групами «Інтера» у Севастополі.

Зрозуміло, що жодної реакції з боку влади й правоохоронців не було.

Що стосується підготовки до референдуму. Не зупинило владу й те, що ЦВК України заблокував доступ до єдиної бази даних. У Криму були до цього готові й створили свій реєстр. А сам референдум стане в 1,8 мільйона доларів США, причому відбудеться він максимально демократично, заявляє перший заступник голови Верховної Ради АРК Григорій Іоффе.

Відомий кримський політолог Олександр Форманчук каже, що більшість населення автономії на загальнокримському референдумі проголосує за входження Криму до складу Росії. На його думку, сьогодні багато кримчан вбачають у Росії гаранта розвитку півострова і його стабільності.

Саме стабільності нині не вистачає кримській владі, відбувається постійна зміна керівників силових структур. За неповний тиждень у Криму змінилося троє прокурорів, причому призначених і Генпрокуратурою України, і Верховною Радою АРК. Це очевидне двовладдя, яке може зайти далеко.

З останніх заяв Сергія Аксьонова стало відомо, що в Криму планують націоналізувати ВМС України, «Чорноморнафтогаз» (який здійснює видобуток нафти й газу на шельфі Чорного й Азовського морів), а також низку держоб’єктів надрокористування.

«Український флот у Севастополі буде націоналізовано у повному складі. Їхні кораблі ми не збираємося нікуди випускати. Ми й флоту «Чорноморнафтогазу» закрили вихід», — сказав він «ІТАР-ТАРС».

Аксьонов повідомив, що це ще не повний список об’єктів націоналізації й він буде уточнюватися. «Буде ухвалено рішення щодо сонячних електростанцій. Їх передадуть на баланс Автономної Республіки Крим», — зазначив прем’єр.

При цьому Аксьонов запевнив, що націоналізація не торкнеться приватних об’єктів. Так, на сьогодні на півострові дають «зелену» енергію три сонячні електростанції: у селі Перове Сімферопольського району потужністю 105,56 МВт, у селі Охотникове Сакського району — 82,65 МВт, у селі Митяєве Сакського району — 31,5 МВт. Їх сумарна продуктивність становила, за даними дев’яти місяців минулого року, 30% всієї виробленої в Криму електроенергії.

Цікаво, що «сонячний» бізнес у Криму належить одній із компаній, які пов’язують з Андрієм Клюєвим. Не виключено, що «Кримська весна» принесе ще й найбільший з часів розпаду СРСР перерозподіл власності в Криму.

Фото автора.