3 Над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС — найбільша рухома конструкція в світі.


3 Хоч за формулою, хоч за нормою, а споживачеві від того не легше.


3 Нова система референтного ціноутворення на ліки — це як?

Підбиваючи підсумки місяця, що минув, скажемо про визначну подію — довгоочікуване повне накриття саркофага над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС найбільшою рухомою конструкцією у світі — новою захисною аркою.


Конфайнмент Чорнобильської АЕС має такі технічні параметри: довжина — 165 метрів, висота — 110 метрів, ширина — 260 метрів, загальна вага — понад 36 тисяч тонн. Кошти на будівництво зібрані країнами-донорами Чорнобильського фонду «Укриття». Розпорядник коштів — ЄБРР. Процес насування конфайнменту на четвертий енергоблок стартував 14 і завершився 29 листопада. Однак повне закриття ЧАЕС, кажуть фахівці, триватиме ще кілька десятиліть. Будівництво здійснив французький консорціум «Новарка». Як стверджують експерти, це історичний крок до покращення екологічної безпеки, що став можливим завдяки величезній міжнародній підтримці, доказ того, що питання екологічної безпеки є пріоритетним.


Рішення уряду про нарахування плати за тепло за середнім показником будинків із лічильниками викоренить зловживання при встановленні плати за тепло та захистить громадян, у чиїх будинках немає приладів обліку тепла. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.


Коментуючи рішення уряду щодо нового алгоритму формування рахунків за опалення у будинках без лічильників, В. Гройсман наголосив: «Це не дасть можливості нікому зловживати, тому що зі стелі по нормі нараховувати — це завжди величезна проблема. Тому ми... поставили перешкоду, яку буде важко обійти. Ми захистили тих, у кого немає лічильників, щоб їм не завищували за нормою... вимагаємо, щоби кожен будинок мав свій лічильник... треба, щоби був об’єктивний облік... Чому лічильників не ставлять? Тому що за формулою, за нормою, напевно, комусь «цікавіше» нараховувати».


Та, гадаємо, попри благі наміри, якщо зміни й стануться, то незначні. Адже — як зі стелі нараховували, так і нараховуватимуть... А як застосувати новий алгоритм до мешканців двох будинків: бетонного — неутепленого та цегляного — утепленого?! Ніхто не роз’яснив і алгоритму не вивів... Відкриття не зробимо, коли скажемо, що в них різні тепловтрати, а платити мешканцям обох доведеться однаково! Що ж до шахрайства та маніпуляцій при розрахунках — теж дуже велике питання. Та й чи стимулюватиме такий підхід бажання населення проводити енергоощадні заходи?


Ще одне рішення уряду, що його ми не можемо обійти увагою, — про запровадження системи референтного ціноутворення на ліки. Володимир Гройсман зауважив, що одні й ті самі ліки за компонентом по діючій речовині в сусідніх з Україною країнах Прибалтики, Польщі, Словаччині, Угорщині коштують мало не наполовину менше, ніж в Україні. Таке завищення відбувалося через монополію на ввезення ліків та відсутність реальної конкуренції та ринку, зазначив голова уряду. «Зараз ми зобов’язали, щоби ціна в Україні була як середня ціна в п’яти країнах, з якими ми межуємо. Це означає, що буде верхня межа, і вище неї поставити ціни на ліки буде неможливо», — сказав голова уряду і зазначив, що зустрічався з фармацевтами та закликав їх не «гратися в штучний дефіцит ліків» у країні.


І, на завершення, пряма мова українського прем’єра:


— Найцінніше, що є у нашій країні, — це люди. Їх треба берегти і допомагати їм нормально жити, а не заганяти їх постійно у депресії, зубожіння, бідність. Ми маємо в цьому питанні поставити крапку. Люди в Україні абсолютно нікому нічого не завинили. Вони мають право, підстави, і Україна має можливості, щоб люди жили краще. Наше завдання — це зробити».


Підсумовував Віктор БОНДАР.