На одній шальці терезів — права, на іншій — обов’язки

Уповноважений голови Національної поліції із забезпечення прав людини в діяльності поліції, чи, як його ще називають, поліцейський омбудсмен, з’явився в Сєверодонецьку лише два місяці тому. Цю посаду обійняла Ірина Ломкова (на знімку). Незважаючи на молодий вік, у неї дві вищі освіта, досить великий стаж роботи у фінансових структурах. Одне слово, до тридцяти років Ірина змогла побудувати непогану кар’єру. Але ситуація на сході країни змінила її професійний напрям: разом із чоловіком вони вирішили піти в патрульні поліцейські. Пройшли відбір, підготовку, приступили до виконання обов’язків. Сама Ірина — сєверодончанка, але патрулювала Рубіжне. Коли оголосили конкурс на посаду уповноваженого голови Національної поліції із забезпечення прав людини в діяльності поліції, вирішила взяти участь — і перемогла.

— Чим привабила ця робота?

— Нехай не видасться це дивним, але привабила відповідальність. З одного боку, відповідальність за людину, права якої порушено, а з другого — можливість захистити права самого співробітника поліції. Адже в житті всяке буває. Буває й так, що хтось перебільшує чи, щоб уникнути покарання, — обмовляє поліцейського, щоб самому не бути винним. У цьому разі потрібно неупереджено ставитися до ситуації й не бачити винною одну чи іншу сторону. Це складно. Від мене частково залежить людська доля. Скажімо, якщо людина може застосувати фізичну силу, то вона має бути пропорційна реальній ситуації й узгоджуватися з нормами закону. Якщо в наявності порушення прав людини, управління має право ініціювати службове розслідування, у тому числі й передачу матеріалів для відкриття кримінального провадження. Такі випадки вже були. За місяць роботи було встановлено факти, а ми ініціювали два службові розслідування стосовно співробітників поліції. Ще одну справу передали прокуратурі.

— Скажіть, Ірино, перший місяць роботи вас розчарував, напружив чи навпаки надихнув? Які спостереження зробили за цей період?

— На жаль, побачила великий пробіл знань саме в сфері захисту прав і свобод. Люди помилково вважають, що права можна захистити лише у разі високого соціального стану, товстого гаманця чи, скажімо, презентабельної зовнішності. Але за Конституцією України права є у кожної людини, навіть у злочинця. Тому беру активну участь у заходах, пов’язаних саме з освітою населення. У Сєверодонецьку, Станиці Луганській, Щасті, Попасній та в інших населених пунктах проводяться тренінги для активних громадян, населення. Для цього до нас приїздять тренери з Польщі, Гельсінської спілки прав людини, вітчизняні фахівці із прав людини.

— Це — що стосується населення. Але, зізнаймося, що і з боку правоохоронців є багато порушень закону, незнання, нерозуміння законодавства чи просто нехтування ним.

— Так, і таке трапляється. Навіть у дріб’язках. Наприклад, співробітники поліції з’ясовують між собою, хто першим з них повинен дати інформацію в центр надання правової допомоги. Скажімо, затримують патрульні поліцейські людину й привозять її до міського відділку поліції. Там кажуть, що про цю подію в центр повинен повідомити патрульний, а той так не вважає. Поки що вони сперечаються, хто це має зробити, а час спливає.

Згідно з нашим законодавством, поліцейські повинні це зробити одразу, тільки-но затримали порушника, а черговий поліції має перевірити ще раз інформацію, яка надійшла до центру. Здавалося б, обидві сторони знають свої обов’язки, але не до кінця розуміють сенс самої процедури. Тому ми сьогодні проводимо тренінги для патрульної поліції, співробітників карного розшуку, розглядаючи специфіку певних статей закону.

Водночас, маю зазначити, що висуваючи претензії до поліції, наші громадяни часом забувають про свої обов’язки. У поліцейського, наприклад, є законне право вимагати пред’явити документи, і ви, як громадянин, зобов’язані це виконати. Але на практиці трапляється протилежне — люди ігнорують законну вимогу поліцейського, порушуючи в такий спосіб його право й свої обов’язки.

— А що показали перевірки ізоляторів тимчасового тримання? Адже нарікань багато.

— Не скажу, що тут усе гладко. Але хотілося б відзначити, що низка порушень здебільшого пов’язана з недостатнім фінансуванням. Щось зламалося, стало непридатним, а грошей на ремонт немає. Окремі моменти навіть порадували. Наприклад, у Рубежанському ізоляторі тимчасового тримання в жіночій камері поставили душ. Хоча ніде така норма не прописана. Є загальний душ, який жінки можуть відвідувати за графіком. Але в Рубежанській поліції, очевидно, вважають, що людина у будь-якій ситуації має почуватися людиною.

— Чи можна це розуміти так, що поліція хоче змінюватися, відмовляючись від старого досвіду?

— Відповідаючи на це запитання, принагідно зазначу, що правоохоронці йдуть на контакт і хочуть співпрацювати. Навіть керівництво певних підрозділів телефонує і консультується, щоб уникнути порушень. Це добрий знак. А ми і створені для того, щоб мінімізувати порушення прав людини. Сама я теж консультуюся у правозахисників, звертаюся по допомогу до професіоналів. Це адвокати-міжнародники, які, зокрема, захищають права людини в Європейському суді з прав людини.

Під час перевірок, спілкувань бачу, як співробітники, котрі працюють у старій системі, прагнуть змін, тягнуться за молодими, у яких, можливо, немає досвіду, але є бажання працювати по-новому. Візьмімо, наприклад, дільничних. Для якісної роботи їх ніколи матеріально не забезпечували в тій мірі, як має бути. Сьогодні їх навчають, в організацію їх роботи вкладають гроші. І дільничні готові змінюватися, працювати якісно. Коли я, зокрема, проводжу тренінги серед цієї категорії поліцейських, вони не просто сидять і слухають, а активно долучаються до процесу, ставлять складні запитання. Їм цікаво, вони прагнуть знати більше.

— А населення знає про вас? Звертається?

— Останнім часом ми розглянули дві заяви від населення й ініціювали два службові розслідування. Одне стосовно сєверодонецького слідчого, інше — співробітників обласного карного розшуку. Сьогодні ними займається прокуратура, а ми паралельно проводимо своє службове розслідування. На мене не має впливу місцеве керівництво, отже, розслідування триває адекватно, без тиску. Його результати буде надіслано до Києва. До речі, після останньої перевірки ми виявили факти порушення прав людини в структурі Мін’юсту. А конкретно — з боку Центру надання правової допомоги, який порушив право людини на адвоката.

Я так скажу: якщо порушується право людини через незнання закону — вчитимемо, якщо це робиться спеціально — каратимемо.

Фото надано Іриною ЛОМКОВОЮ.