У столиці за участі народних депутатів України поточного та минулих скликань, представників міністерств та відомств, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівників держпідприємств та галузевих профспілок, громадських організацій, а також науковців відбувся Всеукраїнський Чорнобильський форум, організований Чорнобильською асоціацією народних депутатів України. Захід, у роботі якого взяли участь понад 70 осіб, енергійно та конструктивно провів співголова ЧАНДУ народний депутат України від фракції БПП Володимир Арешонков. Питання, що їх винесли на розгляд, стосувалися, зокрема, соціальних проблем ліквідаторів аварії і людей, що постраждали внаслідок чорнобильського лиха, а також функціонування та реабілітації територій, вражених радіацією тощо. Пропозиції, напрацьовані учасниками форуму, організатори хочуть сформувати в нову комплексну програму та вимагатимуть урахування їх під час розгляду та затвердження державного кошторису на наступний рік та нових законодавчих проектів і держпрограм.

 

— На рівні держави, на жаль, немає єдиного координаційного центру з «чорнобильських» питань. Щось вирішується через Міністерство соціальної політики, щось — через Міністерство охорони здоров’я. А зона відчуження сконцентрована в інших руках. Тому було б правильно, щоб призначили віце-прем’єра, який і координував би всі ці питання, — зауважив Павло Дзюблик, голова підкомітету Комітету екології, природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. — Так уже повелося, що в державі переважно повертаються до теми Чорнобиля лише напередодні трагічної дати, проте наш комітет переймається цим постійно. Ми подавали пропозиції до бюджету, і частина їх була врахована, звісно, через брак фінансів — не всі. Ми внесли комплексний законопроект про статус учасників і захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але є й інші законопроекти, які звужують певні права наших громадян. Зокрема, такий внесено Кабінетом Міністрів. У законопроекті пропонується істотно звузити вражені радіацією території. Водночас із запропонованого документа не зовсім зрозуміло, як за зміни статусу території буде вирішено питання людей. Тому не можна взяти і все скасувати, потрібні серйозні наукові дослідження, і лише на їх підставі робити такі кардинальні кроки. Адже вже нині відчуваємо, як зростає хвилювання й обурення людей, які й без того пережили велике випробування атомом.


На форумі також зазначалося, що, за розрахунками, на лікування чорнобильців необхідно 118 мільйонів, проте передбачено лише 60 мільйонів гривень. До того ж кошти відтепер йтимуть на місця у вигляді субвенцій, і як їх розподілять там, а відповідно й використають — це питання залишається відкритим. Можливо, було б добре одразу передбачити механізм, як це проконтролювати.


Проблема полягає ще й у тім, кажуть учасники форуму, що не працює Національна комісія з радіаційного захисту, яку затверджує Верховна Рада України, а саме вона мала б переглядати на відповідність законопроекти.


Тим часом директор Національного центру радіаційної медицини Дмитро Базика зазначив, що нині за їхніми дослідженнями, 94 відсотки територій є такими, де проживання може бути безпечним. Проте такі дані не повинні розхолоджувати, адже дози вже отримано, і завдання тепер, наголосив фахівець, — діагностувати і лікувати цих людей. За його словами, пік лейкемії минув, але триває катастрофічне зростання випадків раку молочної залози, серйозне занепокоєння викликає і зростання серцево-судинних захворювань та велика смертність населення порівняно з іншими країнами. Одно слово, потрібні нові форми і методи надання медичної допомоги.


А поки що спостерігаємо таку ситуацію, коли з нагоди 30-річчя аварії на ЧАЕС маємо постанови Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, проте вони, як зазначив керівник «Союзу Чорнобиль України» Володимир Яценко, практично не виконані. Приміром, у бюджеті на 2017 рік значно зменшено фінансування соціального захисту інвалідів. Варто також нагадати, що на два роки була зупинена програма забезпечення житлом.
Що ж стосується громадських ініціатив, то багато хто із промовців наголосив, що пропозиції і законодавчі акти, в написанні яких брали участь чорнобильські громадські організації, до парламенту зазвичай не потрапляють. Ще гірша ситуація з виконанням уже наявних законів, постанов і державних актів. А тому 8 грудня чорнобильці збираються вийти на акцію протесту, щоб привернути увагу до себе і до тих нагальних проблем, з якими стикаються повсякчас.


— Ми перебуваємо в процесі формування і прийняття бюджету і ми хочемо, щоб напрацювання і пропозиції нинішнього форуму були враховані в головному кошторисі країни, — зазначив Володимир Арешонков.
Він також наголосив, що після зібрання має відбутися зустріч із керівниками держави, і звернення, яке було сформоване під час форуму, його учасники передадуть Голові Верховної Ради, Президентові та Прем’єр-міністру і сподіваються на гідне реагування в питанні проблем чорнобильців.


Об’єднання чорнобильців—народних депутатів України першого—восьмого скликань Верховної Ради України в асоціацію повинно стати саме тим чинником, коли можна буде визначити єдиний координаційний центр, а отже, і напрацьовувати спільну позицію з багатьох питань.


А один з ініціаторів створення нової впливової парламентської організації Анатолій Беляєв, генерал-лейтенант СБУ, співголова МГО «Контррозвідники Чорнобиля», пообіцяв наповнити її діяльність конструктивними пропозиціями та ідеями.

 

Народний депутат України Павло Дзюблик, народний депутат України, співголова правління Чорнобильської асоціації народних депутатів України Володимир Арешонков.



Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.