Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Дуня Міятович минулого тижня опублікувала звіт за період із березня по грудень 2016 року, у якому, серед іншого, Україну представлено «лідером» у проблемних ситуаціях, пов’язаних зі свободою слова й безпекою журналістів. При цьому йдеться переважно про порушення, що мають місце на території анексованого Росією Криму. Але оскільки, згідно з міжнародним правом, півострів залишається українським, усі факти обмеження прав і свобод журналістів приписано нашій державі без будь-яких посилань і пояснень.
На думку народного депутата України координатора групи «ІС» Дмитра Тимчука, цей документ із такими маніпуляціями й перекручуванням фактів викликає подив. При цьому з боку наших державних структур він не одержав адекватної оцінки. Як заявив Дмитро Тимчук, коментуючи ситуацію «Голосу України», лише Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко вступила в аргументовану полеміку із представником ОБСЄ з приводу цього звіту.
— Ми вирішили підтримати Ірину Геращенко й відновити справедливість у цьому питанні. Раніше група «Інформаційний спротив» разом із соратниками з ІнформНапалму, ЦДАКР, Бюро протидії гібридній війні ініціювали створення Міжнародного інформаційного консорціуму «Бастіон» як міжнародної громадської ініціативи з протидії інформаційній агресії РФ. І в четвер на засіданні «Бастіону» вирішили звернутися до представника ОБСЄ Дуні Міятович із пропозицією надати їй наш аналіз нинішньої реальної ситуації в інформаційному полі України, — сказав Д. Тимчук.
Раніше на сайті «ІС» було опубліковано статтю під назвою «Хто «зливає» інформаційний фронт: ОБСЄ «проти» України», у якій аналізуються причини появи такого антиукраїнського звіту міжнародної організації на основі іншого звіту — аудиту Рахункової палати України з приводу використання Мінінформполітики бюджетних коштів, виділених «на забезпечення інформаційного суверенітету України й функціонування державних інформаційних ресурсів». Зокрема, серед іншого у своєму рішенні Рахункова палата констатує: «У світовому інформаційному просторі не вистачає об’єктивної й актуальної інформації про Україну». І загалом у нас немає «єдиної цілеспрямованої державної інформаційно-комунікативної політики». З усіма відповідними наслідками.
Чому це відбувається? Одна з причин, як з’ясувала Рахункова палата, у тому, що навіть ті незначні кошти, які Україна витрачає на інформполітику, використовуються неефективно. Так, у діяльності МІП виявлено «факти нерезультативного, неощадливого і з порушенням чинного законодавства використання бюджетних коштів». Зокрема, безконтрольність і відсутність економічного обґрунтування в реалізованих проектах призвели до «неощадливого використання» в 2015-му і першому півріччі 2016-го 1 млн. 208,1 тис. грн.; «нераціонального використання» 1,3 млн. грн., «неефективного управління коштами» у сумі 0,6 млн. грн.
І, нарешті, найголовніше. У звіті зазначено загальновідомий факт: за роки агресії РФ в України так і не з’явилися стратегічні документи у сфері інформаційної політики...
