Влада Києва представила, а потім розмістила на сайті столичної міськдержадміністрації для обговорення концепцію нового статуту міста. Це надзвичайно важливий для жителів документ, який юристи порівнюють із Конституцією країни через те, що він також міститиме в собі норми прямої дії та регулюватиме головні аспекти життя столиці, ґрунтуючись на законодавстві України, Європейській хартії місцевого самоврядування, Хартії стабільного розвитку міст та інших міжнародних документах, ратифікованих Україною.
Про те, навіщо столиці осучаснювати свій статут і як він змінить життя людей, розповів заступник очільника Київської міськдержадміністрації Олексій Резніков.
— Цей документ було ухвалено 2002 року, але права міської громади на будь-яку самостійність тоді значно обмежувалися жорстко централізованою державною владою, — пояснює Олексій Резніков. — Тому необхідність відновлення статуту була завжди, просто тепер уже настав час. З’явився величезний запит від суспільства на «право на місто», на, як кажуть активісти, «нічого для нас без нас». Тобто на активну участь громадян в ухваленні рішень, які декларуються як спрямовані на загальне благо.
Останніми роками громадянське суспільство настільки ввійшло в життя міських структур, що стало абсолютно незамінним механізмом при ухваленні рішень. Чинні закони дають змогу не чекати на децентралізацію від Верховної Ради або уряду. Основні механізми демократичного управління працюють, у Конституції України навіть задекларовані такі форми, як участь громадян в органах самоорганізації населення, яких у Києві на сьогодні 142, можна за необхідності створювати також районні ради депутатів. Я, напевно, тому що юрист, є затятим шанувальником дотримання процедур. Адже демократія — це передусім процедури, встановлені більшістю. Без їх дотримання неможливо реалізувати право на свободу, рівність, право на управління загальною власністю городян. Нині час киянам домовитися між собою, що буде в оновленому статуті міста, визначити процедуру обстоювання своїх прав.
Провідними для обговорень стануть положення опублікованої на сайті міської адміністрації концепції. Як це можна зробити: пропозиції, зауваження слід надсилати мені, за адресою вул. Хрещатик, 36, або в департамент суспільних комунікацій міськадміністрації (вул. Хрещатик, 50-Б), або на електронну пошту dsk@kіevcіty.gov.ua. Усі пропозиції розглянуть під час круглих столів, до участі в яких запрошуються небайдужі юристи, урбаністи, громадські діячі. А далі проведемо громадські слухання. Розраховую щомісяця проводити публічні обговорення пропозицій, що накопичилися, щоб уже до літа дійти консенсусу і надати матеріали науковцям, юристам для написання тексту статуту Києва з урахуванням рекомендацій експертів. Восени, після заключних слухань, можна буде затвердити міську конституцію на засіданні Київради. Цей документ, нагадаю, не може бути ухвалено простою більшістю в 61 голос, для цього їх необхідно щонайменше 80, тобто дві третини від загальної кількості депутатів. Я запрошую всіх, кого турбує подальша доля столиці, її районів, зелених зон, озер, пам’яток архітектури, взяти участь у відновленні нашої з вами локальної конституції та реалізації через неї прав громадян на місто.
Цей документ не може бути написано для окремих людей, під якусь одну депутатську каденцію. Він для городян і для міста як єдиного організму, а не окремої території. І будь-яке порушення статуту стане для киян приводом оскаржити в суді рішення Київради, розпорядження міської адміністрації або вчинок якого-небудь громадянина. Як Конституція має вищу юридичну чинність, так і статут домінуватиме над усіма місцевими актами (крім тих, що можуть бути ухвалені на міському референдумі, якщо таку форму волевиявлення коли-небудь буде затверджено парламентом) і захищатиме інтереси територіальної громади.
— Чого не було раніше в статуті і що нового пропонує концепція?
— Насамперед — визначення суспільного простору та імплементація цієї доктрини в статут. Це життєва необхідність. Адже жоден закон країни не пояснює нам, що це таке і, тим паче, як його захищати. Між іншим, перша петиція, зареєстрована на сайті міської адміністрації, яка швидко набрала 10 тисяч голосів, була про те, щоб захистити фасади історичних будівель від спотворення надбудовами. Її подав Арсеній Фінберг. Тепер уже взято до розгляду 35 петицій, стосуються вони захисту публічного простору. Кияни шукають способи зберегти обличчя міста на віки, просять захистити історичні пам’ятки, що перебувають у приватній власності, які навмисне не реставрують, доводять до руйнування. Надходить і безліч звернень із закликами позбавити вулиці засилля каво-машин, величезної кількості яток, які розміщено там, де їх власнику захотілося грошей заробити, від засклення балконів, від автомобілів на газонах тощо.
Тому оновлений статут охоплюватиме всі сфери життєдіяльності міста: від заборони локальної забудови його території та суворого контролю за збереженням пам’яток архітектури до правил вигулу тварин, розміщення рекламних конструкцій.
Імовірно, також буде заборонено склити балкони, якщо це не передбачено проектом, або робити безглузді прибудови на дахах будинків. Забудовники повинні будуть передбачати спеціальні місця під кондиціонери, щоб вони не виставлялися на загальний огляд. Наприклад, якщо у вашій власності є балкон, ви його засклили, а в проекті будівлі це не передбачено, то в такий спосіб ви втрутилися в публічний простір, а таке втручання має бути покарано — штраф або демонтаж. Згідно з концепцією статуту, до переліку прав членів територіальної громади Києва можуть внести: забезпечення якісною питною водою, електроенергією, освітленням і прибиранням вулиць, прибудинкових територій і під’їздів, дотримання тиші у вечірній і нічний час, створення ефективної системи безпеки громадян і захист їхнього майна (боротьба зі злочинністю, охорона громадського порядку), запобігання та ліквідація стихійних лих, вільний доступ до всіх об’єктів природи, зокрема до берегів річок і озер. Ще раз повторю: порушення пунктів статуту стане приводом оскаржити їх у суді, а департаменти міськдержадміністрації будуть зобов’язані узгодити свою нормотворчу діяльність із його базовими положеннями.
— Поки не за-тверджено статут міста, як діятиме влада столиці для того, щоб уже навесні перед Євробаченням привести суспільний простір Києва в належний стан?
— За допомогою звернень, прохань, одне слово — за допомогою комунікацій. Ми пояснимо киянам, що не варто сушити білизну на очах у всіх, а захаращені балкони псують не тільки вигляд будівель і цілих вулиць, а й репутацію самих власників мотлоху. Щодо рекламних конструкцій, то ми з операторами рекламного ринку оглянули всі місця скупчення великогабаритних конструкцій, намітили, що слід змінити. Вони погодилися провести так звану саморегуляцію, тобто скоротити кількість великих щитів та інших видів вуличної реклами. Поки Київрада не ухвалила остаточний документ, що регламентує розміщення зовнішньої реклами, ми проводитимемо діалог з рекламниками, готуємо підписання меморандуму. Я вдячний їм за розуміння.
