У Сєверодонецьку відзначили 20-річчя від дня загибелі луганського журналіста і поета Петра Шевченка (Біловода). Навесні 1997 року його знайшли повішеним у закинутій котельні біля аеропорту «Жуляни» у Києві.

Тоді Петро працював власним кореспондентом газети «Киевские ведомости» і до столиці приїхав за викликом редакції. Із собою віз документи, які компрометували місцеву владу. Останні статті Петра, його активна громадська діяльність і підтримка міського голови Луганська Олексія Данилова спричинили невдоволення з боку чиновників і керівництва управління СБУ в Луганській області. Незадовго до смерті Петро казав колегам, що відчуває за собою постійне стеження і дуже непокоїться за свою сім’ю. Відомо, що 13 березня він приїхав до Києва, але в редакції не з’явився і незабаром зник. Київські друзі й колеги почали пошуки Петра, але знайшли його діти, які гралися в районі занедбаної котельні. Поруч з тілом було виявлено передсмертну записку, в якій Петро розповів про причини своєї смерті й про те, що йде з життя добровільно.

Однак ні рідні, ні близькі, ні колеги не вірять у самогубство Петра і вважають, що у такий спосіб з ним розправилися можновладці за те, що він наважився з ними боротися.

Щороку протягом двох десятків літ у день загибелі Петра й у день його народження колеги, друзі і громадськість приходять на його могилу, покладають до пам’ятника квіти, читають його вірші. Вони в нього незвичайні — у них і сум, і гумор, і любов до рідного краю, і трохи містики. Кілька років тому у колег Петра з’явилася традиція збиратися разом, запалювати свічки й пускати по колу збірку його віршів, випущену вже після смерті. На жаль, друзі Петра, які змушені були залишити окупований Луганськ і сьогодні перебувають у Сєверодонецьку, третій рік не можуть потрапити на могилу свого товариша, тому відзначають дату його смерті невеликим колом.

Цьогоріч друзі й колеги Петра, які мешкають у Сєверодонецьку, зібралися в приміщенні обласної газети. До них приєдналися й студенти факультету журналістики Національного університету ім. В. Даля. За традицією вони запалили свічки й пустили по колу збірку його віршів.

Павло ВОРОНЦОВ.

Фото надане автором.

Луганська область.