У Полтавській галереї мистецтв урочисто й весело відкрили традиційну щорічну міжнародну виставку карикатур "Карлюка-2017". "Батьки"-засновники "намалювали" її усімнадцяте (!) поспіль. Хоча з огляду на творчі здобутки свій усе ще неповнолітній вік вона переросла вже давно.

 

На знімках:

 

Біля експозиції "голосоукраїнця" Олексія Кустовського

 

Робота азербайджанця Ельмана Мірзоєва не потребує слів для пояснень

 

Перша світлина з класиком

 

Цього разу за традицією останніх років тут, як то кажуть, "в одному флаконі" представлено відразу три персональні виставки відомих далеко за межами своїх країн художників -- працівника редакції "Голосу України" Олексія Кустовського, Андрія Попова із Санкт-Петербурга й азербайджанця Байрама Гаджізаде. До творчого доробку останнього у великій залі галереї присусідилися ще й роботи його колег-співвітчизників із Об'єднання художників-карикатуристів Азербайджану.

 

Відкривали експозицію завжди юна Карлючка та... Микола Гоголь, із яким можна було не лише посміятися, а й сфотографуватися. Розважали публіку також муніципальний духовий оркестр "Полтава", театр пісні "Надії маленький оркестрик" і міми-лицедії зі студії знаного полтавського актора Богдана Чернявського, котрий, у свою чергу, втілював образ безсмертного Миколи Васильовича.

 

Та то була тільки "приправа" до головної страви -- понад трьох з половиною сотень карикатур. Серед них не було конкурсних -- організатори вирішили влаштовувати творчі змагання один раз на два роки. Менше "насіялося" і зразків антивоєнної-антипутінської та, власне, політичної тематики. Натомість виразнішого звучання набули соціально-філософські роботи. Хоча в багатьох випадках вони також навертають на роздуми про політиків і можновладців.

 

Адже сьогодні час у світі такий, що, за словами "батька" полтавської "Карлюки" Михайла Шлафера, пересічній людині важко збагнути, де клоуни справжні, а де ті, що обтяжені владою, посадами та регаліями... Зрештою, за будь-яких часів і обставин карикатуристи покликані допомогти людям розібратись у цих дивовижних метаморфозах. Виставка засвідчує: перо, пензель і олівець у них не затупилися.

 

Без зайвої скромності зазначимо, що на її відкритті, певно, таки найбільше відвідувачів зупинялися біля робіт "голосоукраїнця" Олексія Кустовського. Тим паче, що полтавці вважають його "своїм". Адже на попередніх "Карлюках" твори нашого редакційного художника неодноразово експонувалися серед тих, які перемагали на багатьох престижних міжнародних конкурсах. Та й у "Голосі України" він "накарлючив" уже чимало. І, як то кажуть, за окрему плату у вигляді передплатних квитанцій парламентської газети робитиме це для наших читачів і надалі...

 

Василь НЕЇЖМАК.

Фото автора.

 

Полтава.

 

Голос України