Африканська чума свиней, яка останнім часом почала дедалі частіше піднімати голову, вже завдала чимало збитків тваринникам Хмельниччини. І якщо досі вдавалося локалізовувати і знищувати осередки окремих спалахів, проте так і немає гарантії, що небезпечна хвороба знову не з’явиться на великих фермах чи у невеличких приватних господарствах. «Необхідно зробити кардинальні зміни в тактиці запобігання цьому захворюванню, — переконаний заступник голови ОДА Володимир Кальніченко. — Бо чимало власників худоби просто ігнорувало такі заходи біологічної безпеки, як встановлення санпропускників, дезбар’єрів, використання спеціального одягу та взуття. Дехто думає, що це дрібниці, але ігнорування ними призводить до значних збитків. Для того, щоб на фермах і в хлівах було більше порядку і діяли жорсткі протиепідемічні правила, вже обговорюється питання про можливість запровадження кримінальної відповідальності за недотримання умов біобезпеки».
Чи справді доведеться відправляти порушників правил за ґрати, сказати важко, але те, що лояльні заходи не дають результатів — факт. Адже, з одного боку, в області намагались усіляко побороти збудника хвороби. З другого — так і не вдалось уникнути загибелі і знищення тисяч тварин.
Як розповів заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії головного управління Держпродспоживслужби в області Ігор Гузар, інспектори ветеринарної медицини перевірили 330 свиногосподарств, де вручили понад дві сотні приписів. За виявлені порушення до відповідальності притягнули 75 осіб. Крім того, було створено 25 мобільних груп, до яких входили поліцейські та ветінспектори, які перевірили майже шістсот автомобілів, запобігаючи розповсюдженню чуми. А ще постійно борються зі стихійними ринками, де торгують живими тваринами.
Та встежити за всіма не вдається. На Хмельниччині працює понад дві сотні господарств, де загалом утримується майже 155 тисяч свиней. І далеко не всі ферми повністю огороджені, як того вимагають санітарні норми, мають стаціонарні дезбар’єри і обладнані типовими санпропускниками. І це означає, що порушники правил можуть знову опинитись у зоні ризику.
Тим часом влада намагається виключити найменші чинники. І серед таких — дикі кабани, які можуть переносити небезпечний вірус. Та за словами т. в. о. начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Павла Золотого, протягом року в області не було виявлено жодного захворювання диких свиней на АЧС. А головний мисливствознавець Українського товариства мисливців і рибалок Віталій Красов додає, що чисельність дикого кабана — на мінімальному рівні. Взимку в мисливських угіддях налічили 1164 вепри, а це на півтисячі менше, ніж торік. Тож перекладати відповідальність з господарників на тварин не варто.
Але й занадто заспокоюватись також. Бо дика природа все-таки несе певні ризики, зокрема і такий, як сказ, що смертельно небезпечний не тільки для тварин, а й для людей. За останні шість років в області виявлено 533 випадки сказу. Вірусологічним відділом Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини тільки торік зафіксовано понад півсотні позитивних результатів. Причому майже чверть з них припадає на свійську худобу, чого не було раніше. Коли ж провели епізоотичне розслідування кожного випадку захворювання, встановили: причиною захворювань великої рогатої худоби переважно є контакт із лисицею. За даними обласного управління лісового та мисливського господарства, щільність лисиці на території області майже в чотири рази перевищує норму, а щорічний приріст її поголів’я — 150 відсотків. Але хто і як обмежуватиме кількість рудих у лісах, сказати важко, бо мисливці не надто поспішають на полювання, а у лісівників і ветеринарів для цієї роботи немає грошей. Добре хоча б те, що для профілактики сказу в усіх населених пунктах області щеплено понад 140 тисяч собак, котів та інших тварин.
У державній надзвичайній протиепізоотичній комісії при облдержадміністрації переконані: у разі виконання всіх ветеринарно-санітарних вимог у свиногосподарствах та належній роботі всіх причетних до цієї проблеми служб можна запобігти та не допустити розповсюдження ані сказу, ані свинячої чуми. Бо, підрахувавши збитки, всі зрозуміли, краще випереджати хворобу, аніж ліквідовувати її наслідки.
Ірина КОЗАК.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
Хмельницька область.
ТИМ ЧАСОМ
Минулого тижня в Україні зафіксовано чотири спалахи африканської чуми свиней. До переліку неблагополучних осередків, повідомляє Держпродспоживслужба, додалися приватний сектор сіл Мар’янівка Барського району Вінниччини, Козирка Очаківського району Миколаївщини, Пустовійтове Глобинського району Полтавщини. А також угіддя на території Кармалюківського мисливського лісового господарства, що у Балтському районі Одещини. Всього з початку 2017-го в країні встановлено 64 випадки АЧС, тоді як за весь 2016-й було 40, у 2014-му — 16, в 2012-му — один.
