Якось мені пощастило побувати у колонній залі імені М. В. Лисенка Національної філармонії України на розкішному концерті «Взяв би я бандуру» циклу «Вечори української музики. Спадщина і сучасність» Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. І. Майбороди.
Прекрасну програму було присвячено народному артисту України Геннадію Несчотному. Лунали чарівні голоси заслужених артистів України Руслана Шевченка, Володимира Голубничого, лауреата міжнародних конкурсів Тетяни Журавель, художнє слово заслуженого діяча мистецтв України Світлани Корецької та шедеври музичного мистецтва у бездоганному виконанні капели, квінтету та квартету бандуристів.
Особливо приємно, що в суцвітті цих чарівних кольорів українських мелодій велично пролунав «Меч Арея» Живосила Лютого. Успіх був просто неймовірний, дехто з присутніх аплодував стоячи.
«Пісня дуже хороша. Вона є джерелом сили. Стаєш наче більшим, сильнішим. Вона штовхає до боротьби, підносить. Забуваються власні немочі і слабкості. Це потуга!» — поділився враженнями після концерту відомий громадський активіст, знаний рухівець В. Веремійчик.
Приємно вразила присутність на концерті дітей. Посеред них вирізнялася привітна дівчинка Люба. Як виявилося, вона знає Василя Лютого. Любочці теж пісня «Меч Арея» в академічному виконанні дуже сподобалася. Така оцінка вселяє надію в те, що українська пісня посяде нарешті належне їй місце в радіоефірі і на телебаченні.
Тож вітаємо, друже Живосиле! Хай Бог дарує мудрості та сили!
Київ.
Фото надане автором.
