Курортний експеримент на чорноморському узбережжі Херсонщини

 

Напрочуд вдалого курортного сезону очікують нині керівники пансіонатів та баз відпочинку на Херсонщині. Підстави є: адже ще до початку літа номери в оздоровницях з червня по серпень уже заброньовані на 70—100 відсотків. Охочих позасмагати на пляжах і скупатися у теплому морі не зупиняє навіть те, що ціни для гостей тут зросли в середньому на чверть через підвищення мінімальної зарплати, подорожчання продуктів, «комуналки» і пального.

 

На знімку: директор санаторію «Чайка» Тетяна Фоміна.

Фото автора.

Але бізнесмени вважають: замість спочивати на лаврах і насолоджуватися комерційним успіхом, треба йти далі і розвивати рекреаційну сферу, щоб сезон тривав не три місяці, а цілий рік. Та виходить у них поки що не дуже.


Пансіонат перетворили на санаторій


Приміром, у курортному селищі Лазурне, що на березі Чорного моря, власники тутешнього пансіонату «Чайка» зважилися на експеримент. Вони найняли медсестер та досвідчених лікарів, вклали чималі гроші у створення фізіотерапевтичного комплексу, масажних кабінетів, зали лікувальної фізкультури тощо. Облаштували навіть ванни для лікування цілющими грязями, які возять з Сиваша. І першими в Лазурному отримали ліцензію Міністерства охорони здоров’я України на право здійснення санаторно-курортного лікування. До того ж усі номери на трьох поверхах п’ятиповерхового корпусу для відпочивальників обладнали електроконвекторами, щоб гостей можна було приймати не тільки влітку, а й цілорічно. І що ж? А нічого!


— Сподівалися на участь у тендерах для організації оздоровлення пільговиків, робітників державних підприємств та бюджетних установ. Та з’ясувалося, що тендерні комітети заздалегідь встановлюють обмеження для організації оздоровлення у міжсезоння — одні чомусь хочуть купувати путівки тільки у санаторіях, скажімо, на Одещині, а інші взагалі не бачать санаторного лікування поза власним регіоном. Тобто такого попиту на оздоровлення у міжсезоння, який міг би окупити наші витрати і приносити прибуток, нині просто немає, — з сумом визнає директор колишнього пансіонату, а тепер санаторію «Чайка» Тетяна Фоміна. — А вартість відпочинку на чорноморському узбережжі Херсонщини взимку нітрохи не вища, ніж влітку. Приміром, овочі, ягоди та фрукти ми заготовлюємо у сезон збирання врожаю, коли вони найдешевші, і потім зберігаємо у власному холодильнику. Тож гості отримували б їх за «літніми» цінами.


Плюс для економіки


Клімат на курортах чорноморського узбережжя Херсонщини дає змогу лікувати низку захворювань органів дихання та серцево-судинних, артрити і артрози. І для успіху такого курсу санаторно-курортного лікування із таласотерапією не важливо, коли саме він здійснюється. Адже насичене сполуками йоду повітря, ті само донні грязі та морська вода однаково цілющі і влітку, і взимку. Та й надзвичайно багата на рибу і птаство Джарилгацька затока, на базі якої створено національний природний парк, теж нікуди не подінеться. Хіба що у міжсезоння немає натовпів курортників, тому можна вільно гуляти біля води, не перечіпляючись через численних любителів засмагати на сонці. До того ж і робочі місця у таких закладах стали б не сезонними, а постійними, збільшилися б і податкові відрахування від них.


Але потрібна, мабуть, програма для перетворення кращих пансіонатів і дитячих центрів на санаторії — за участю не тільки бізнесу, а й органів місцевого самоврядування, державної влади. Для санаторіїв треба навчати медиків, купувати нове обладнання, та й просто надавати інформацію про них у лікарнях і регіональних управліннях охорони здоров’я. Інакше дефіцит таких конче потрібних закладів, який виник після окупації Криму, ми ще довго не подолаємо.