Сотні чиновників на Сумщині й досі не можуть оговтатись після «рейтингового шоку». За показниками соціально-економічного розвитку 2015-го область посіла місце десь у середині списку українських регіонів, а за результатами минулого року — вже у хвості. З цього виходить, що багато держслужбовців даремно витратили час, хоч працювали над впровадженням реформ не лише без відпусток та вихідних, а іноді — навіть без перерви на обід.
Командир попереду, а військо — позаду?
Здається, рядові чиновники сприйняли результати рейтингового оцінювання здобутків області не менш болісно, ніж керівники Сумщини. Хоч щодо останніх ситуація не така вже й безрадісна. Голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко за підсумками 2015 року посів 7-ме місце серед колег-керівників українських регіонів, а за підсумками минулого року — 8-ме. Натомість Сумщині за результатами 2016-го дісталося одне з останніх місць в Україні. Гірше оцінили лише здобутки Луганської та Донецької областей, де триває війна. Щоправда, є одне «але»: спроможність областей оцінював Мінрегіонбуд, а успішність їхніх керівників — Комітет виборців України. Напевне, вони бачать ситуацію по-різному, але ж не настільки! Виходить, що принаймні однією областю-аутсайдером керує досить успішний голова. Чи таке можливе у принципі? Питання здалося настільки цікавим, що ми спробували у ньому розібратись.
Танцюємо від постанови
У жовтні 2015 року вийшла урядова постанова № 856, якою затвердили методику здійснення моніторингу соціально-економічного розвитку українських регіонів. Щокварталу мають визначати проміжні результати, а щороку -підбивати остаточні підсумки. Виконують цю непересічну роботу фахівці Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, котрі за основу своїх аналітичних розрахунків беруть статистичні дані. Щокварталу областям виставляють оцінки за 27 показниками, розбитими на 7 напрямків, а щороку — за 64 показниками, згрупованими в 12 напрямків.
Перераховувати в газеті всі 64 пункти, які впливають на підсумкову річну оцінку успішності області — справа не лише нудна, а й необов’язкова. Аналіз цих показників — це і справді величезна робота, яку Мінрегіонбуд видав окремою книжечкою. Разом із десятками таблиць, різнокольорових графіків та діаграм вона займає аж 90 сторінок. Тому зупинимось лише на кількох моментах — здається, найбільш важливих.
За підсумками трьох кварталів минулого року, свого часу також оприлюдненими Мінрегіонбудом, Сумщина з енергоефективності та впровадження технологій відновлювальної енергетики посіла 4-те місце в державі. Роком раніше область мала тут 6-ту позицію — значить, результат покращився аж на два пункти. Доходи місцевих бюджетів зросли в регіоні на 53,1%, тоді як у цілому по Україні за цей час — на 49,8%. За цим показником у січні—вересні 2016 року Сумщина посіла 8-ме місце в державі. За таким надзвичайно важливим індикатором, як інвестиційний розвиток, експерти Мінрегіонбуду віддали області 14-те місце, а за обсягом реалізації промислової продукції на душу населення — 11-те. Мали місце і успіхи на інших важливих напрямках. Але якось вийшло так, що за підсумком уже не трьох кварталів, а року область устигла «з’їхати» в кінець рейтингового списку. І це — при тому, що за останні 3 місяці попереднього року не сталося ніякого соціально-економічного катаклізму, котрий міг би суттєво похитнути позиції регіону. Хіба що — ситуація у Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні, де через економічні негаразди людям уже на п’ять місяців затримують зарплату. Але, з одного боку, криза на найбільшому підприємстві регіону позначиться лише на наступному регіональному рейтингу, а з другого — у ній винна не місцева влада, а урядові структури, через позицію яких підприємство втратило 4-мільярдне замовлення. Незважаючи на це, з негараздами на найбільшому підприємстві регіону невдовзі доведеться боротися не центральній, а регіональній владі. Чому так — теж незрозуміло.
Буквально кілька днів тому на Сумщині закінчились міжнародні змагання бригад екстреної медичної допомоги. Зрозуміло, що їх проведення ніколи б не призначили в регіоні, де занепала галузь охорони здоров’я. Експерти МОЗ віддавали області четверте-сьоме місця з розвитку медицини, але у рейтингу Мінрегіонбуду за цим напрямком їй виділили лише 19-те. Сумщина перебуває у групі лідерів із правоохоронної роботи, позаяк тут реєструють найменше в Україні тяжких та особливо тяжких злочинів, краще за багатьох інших впроваджує децентралізацію, будує нові заводи та об’єкти соціальної сфери, але ці здобутки чомусь не вплинули на кінцевий результат — зведений рейтинг регіону в загальнодержавній таблиці. За підсумками минулого року, нагадаємо ще раз, області дісталося 23-тє місце з 25 можливих.
Середня температура по лікарні
Рейтингову оцінку Мінрегіонбуду на Сумщині розкритикували чи не на всіх місцевих інтернет-сайтах. Арифметика — це не те саме, що економіка та соціальна сфера, тому підставляння голих цифр у формули реальної картини не дає.
— У рейтинговій моделі оцінювання здобутків регіонів, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 856 від 21 жовтня 2015 року, так багато недоліків, що виникають сумніви у її дієздатності, — вважає перший заступник голови Сумської облдержадміністрації Олександр Марченко. — Зокрема, моніторинг здійснюється за двома групами показників — щоквартальними та щорічними. Але при цьому навіть за однаковими напрямками, де виводяться і квартальні, і річні оцінки, переліки показників чомусь відрізняються. Наприклад, за напрямком «Економічна ефективність» при підбитті квартальних підсумків використовують показник обсягу виробництва сільськогосподарської продукції на одну особу, а коли прагнуть одержати річний результат — беруть показник не на одну особу, а на 100 га сільгоспугідь. Надзвичайно важливий показник — валовий регіональний продукт. Але при рейтинговій оцінці успішності регіону за підсумками минулого року чомусь узяли показники не за минулий, а за 2015 рік. Інакше як фальсифікацією таку «математику» не назвеш. За таким напрямком, як «Розвиток малого та середнього підприємництва», у 2016-му взагалі всі чотири показники, що використовуються при його обчисленні, взято з 2015 року.
Перший заступник голови облдержадміністрації спробував особисто вирахувати рейтинг Сумщини за таким напрямком, як «Економічна і соціальна згуртованість». Цей напрямок залежить від таких показників, як валовий регіональний продукт на душу населення, дохід населення у розрахунку на одну особу та коефіцієнт вибуття сільського населення у розрахунку на 10 тис. осіб.
— За першим показником Сумщина має 13-те місце, за другим — 8-ме, а за третім — 22-ге, — каже О. Марченко. — Але сукупність цих трьох показників чомусь виводить область на 23-є місце! Це навіть не середня температура по лікарні, а щось незбагненніше...
У Сумській облдержадміністрації підрахували, що з 64 показників, за якими виводився рейтинг регіону за підсумками 2016 року, 18 показників взяли з 2015-го. Це — понад 28% від загального числа. Тому, дійшли висновку в ОДА, «результати проведеного моніторингу не повною мірою відображають тенденції соціально-економічного розвитку регіонів за 2016 рік».
На городі бузина, а в Києві — олігархи
До переліку регіонів, що змагались за лідерство, включили також Київ. Звичайно, столиця всіх і перемогла — хто б сумнівався? Тим часом Київ не оцінювали за шістьма показниками, що характеризують стан розвитку сільських територій. Тому столицю не могли «посадити» такі неприємні цифри, як вибуття сільського населення, стан автомобільних доріг чи рівень комп’ютеризації сільських шкіл. Але хіба лише такі переваги має Київ перед околицями? Тут зосереджена левова частка ресурсів, а у кого більше ресурсів, у того більше і шансів перемогти.
Некоректно також порівнювати мирні території з тими, де точиться війна. Можливо, Донецька чи Луганська області колись переможуть у рейтинговому змаганні Дніпропетровщину чи Вінниччину, але це трапиться ще дуже нескоро. Навряд чи правильно порівнювати ефективність управлінських рішень у регіоні, що має найдовший кордон із державою-агресором, із регіоном, який зовсім не межує з Росією. Адже близькість Російської Федерації свого часу зорієнтувала підприємства Сумщини на ринки цієї держави, і щоб повністю скерувати зовнішньоекономічний вектор у інший бік, трьох років замало. Близькість агресивного сусіда також відлякує зарубіжних інвесторів, тому, як нам здається, кожен долар, залучений в економіку на Сумщині, вартий двох доларів, залучених десь на заході України.
Методика потребує вдосконалення
Зрозуміло, що коли говорять про рейтинги регіонів, насправді мають на увазі ефективність роботи місцевої влади. Але при цьому існує чимало факторів, які сформувалися об’єктивно і на які жодні управлінські рішення, навіть найгеніальніші, не мають ніякого впливу. Мабуть, не всі знають, що Сумщина — найстаріша область України. Мається на увазі середній вік населення: тоді як по країні він становить 40 років, середньоарифметичний вік жителя Сумщини — 42,6 року. В Україні мешкає 22,1% осіб, старших за 60 років, а на Сумщині їх — 24,1%. Зрозуміло, що старше населення, то буде вищим «коефіцієнт вибуття» і нижчим — коефіцієнт народжуваності, а все це негативно впливає на підсумкову оцінку.
Будь-який рейтинг — це порівняння одного з другим, і хоч загальновідомо, що кожне порівняння хибує, нам без такого оцінювання якісних і кількісних показників не обійтись. Інша річ, що змагання регіонів мають відбуватися за чесними правилами. Інакше у когось із учасників не лише згорнуться крила, а й опустяться руки, а такий підсумок навряд чи є кінцевою метою організаторів. Ще у січні 2016 року Сумська облдержадміністрація надсилала до Мінрегіонбуду листа, у якому пропонувала варіанти вдосконалення методики рейтингової оцінки соціально-економічного розвитку областей, однак цей лист залишився не тільки без реагування, а навіть без відповіді. Сподіваємось, ця публікація у «Голосі України» спонукає профільне міністерство звернути увагу на проблему. На нашу думку, вона не така вже й дріб’язкова.
Сумська область.
Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.
