На щастя, будівельна криза останніх років поволі минає, забудовники б’ються за нові майданчики, а люди знову починають зводити приватні будинки у селах та житлові квартали в містах. На ринку будматеріалів зростає попит на продукцію українських підприємств на імпортовані сучасні оздоблювальні матеріали як-от: гіпсокартон, сучасні шпаклівки, штукатурки, цемент. В Україні працює мережа цементних заводів, які об’єднує Асоціація виробників «Укрцемент». Проте на ринку не вистачає цієї продукції, у деяких випадках ціни на неї завищено, а іноді монополіст створює штучний дефіцит для утримання вигідної ціни. Дефіцитом користуються і недобросовісні виробники, що подекуди зумовлює реалізацію населенню цементу, марка якого не завжди відповідає вказаній на упаковці. Це стосується передусім фасованої продукції.
Експерт будівельного ринку Максим Манойленко.
Ситуацію рятують імпортери якісного закордонного цементу, який подекуди, незважаючи на транспортні витрати, продається у вітчизняних супермаркетах за цінами, нижчими від вітчизняного. Зрозуміло, це не всіх влаштовує. Тому віднедавна імпортери цементу, як наприклад, білоруського, зазнають протидії.
Є певні побоювання, що добре налагоджена співпраця може зазнати втрат. Оскільки є тиск з боку монополіста в особі «Укрцементу».
Певно, поставки популярного і якісного білоруського цементу на український ринок дратують західні цементні заводи: «Івано-Франківськцемент» та «Волиньцемент», котрі за логістикою наближені до Білорусі.
До речі, «Івано-Франківськцемент» сам успішно експортує свою продукцію до Білорусі. Але вартість його продукції на українському ринку часто вища за вартість білоруського. Волинський цемент теж має вищу ціну на ринку, але вже через те, що його виробляють у більш затратний, так званий мокрий спосіб. Тому ці підприємства — одні з тих, хто зацікавлені у вставлянні палиць у колеса вітчизняному імпортеру, використовуючи «Укрцемент».
Когось дуже влаштовує картельна монополія під крилом «Укрцементу» на українському ринку цементу з відповідною ціновою політикою, зі штучно створеним дефіцитом, який деколи камуфлює низьку якість, з високим рівнем наявності на ринку фальсифікованої продукції.
Та, напевно, не з імпортерами будівельних матеріалів варто було б боротися, а з монополізацією ринку, високими цінами, які стримують будівництво житла та інфраструктури, а також займатися модернізацією підприємств галузі, як це зробили білоруси, що надало їхній продукції високої конкурентоспроможності.
— Тільки конкуренція рухає ринок будматеріалів, робить його доступнішим для забудовників, — заявляє відомий експерт будівельного ринку Максим Манойленко. — Я вважаю, що ринки добросусідських держав мають взаємоінтегруватися з метою чесної конкуренції. Іноземний завод-експортер ніколи не гратиметься у монопольні ігри та не братиме участі в якихось змовах учасників ринку. Іноземна компанія ні за що не ризикуватиме своєю репутацією, не дотримуючись якості продукції.
Українці знають білоруську якість, високі стандарти якої контролюють навіть силові органи сусідньої країни. Більше того, систематичний контроль за якістю білоруського цементу також проводить нотифікований орган Європейського Союзу, який працює в рамках договору з контролю за сертифікованою в ЄС продукцією. Це стосується і білоруського цементу.
Підтримує українського імпортера і президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій (колишній депутат Верховної Ради України та очільник столиці), який в коментарі виданню Рrofbuіld заявив, що за умов втрати Україною східного ринку, білоруси стали важливим торговельним партнером. А з появою на нашому ринку їхнього цементу та інших будматеріалів і далі розширюватимуться пропозиції за марками, послугами, як-от: логістика, упакування тощо. І, що найголовніше, каже Іван Салій, наші виробники більш відповідальніше підходитимуть до ціноутворення, бо від цього тільки виграє споживач. Це порушить монополію, це підштовхне до виходу на білоруський та європейський ринок наших виробників і, зрештою, дасть економічний ефект.
Та, попри таке розуміння і конструктивні підходи, проти імпорту білоруського цементу тривають активні підкилимні ігри. Ті, хто проти руйнування монополії, та їхні однодумці у владі, котрі звикли мати зиск із зарегульованості ринку, останнім часом ведуть неприкриту війну з імпортерами.
У спеціалізованих виданнях триває замовна кампанія дискредитації білоруських експортерів будматеріалів, безпідставно піддають сумніву якість їхньої продукції. У той час як цемент російської компанії «Євроцемент», до якого у споживача теж є маса претензій, на наш ринок заходить значно легше. Така політика учасників українського ринку будматеріалів уже вийшла на міждержавний рівень.
Не так давно серед зацікавлених осіб точилися чутки, що ситуація з імпортом цементу стурбувала білоруську сторону. Справа дійшла аж до заступника міністра архітектури і будівництва Республіки Білорусь Олександра Сидорова. Він офіційно висловив занепокоєність українській стороні з приводу публікацій, в яких автори прирівнюють цемент білоруського виробництва до фальсифікованого, чим завдають значної шкоди діловій репутації як білоруських цементних заводів, так і країні Білорусь. Білоруська сторона також неодноразово висловлювала здивування безпідставними заявами, що нібито Республіка Білорусь блокує видачу довготривалих сертифікатів на український цемент, а також тим, що, у відповідь на безпідставні обвинувачення, українською стороною розпочато полювання на відьом і нібито виявлено три підробні сертифікати відповідності на білоруський продукт.
Погодьтеся, аргументи серйозні. Але тиск на імпортерів цементу в Україну триває, що може свідчити про відсутність будь-якої конкретної реакції на білоруську позицію. При цьому про потребу України в імпортному цементі ведуть мову й наші фахівці. Як заявив на сайті UBR.UA голова Асоціації виробників цементу «Укрцемент» Павло Качур, навіть в ООН за основний індикатор виміру економічного розвитку країни взято такий показник, як виробництво цементу на душу населення. Високий рівень означає, що будується інфраструктура, житло, що країна розвивається.
Дані Європейської економічної комісії ООН свідчать, що за виробництвом цементу на душу населення Україна перебуває на передостанньому місці в Європі з показником 206 кілограмів. Наприклад, у Польщі він становить 489 кг. Щороку наша країна витрачає на будівництво різних об’єктів у переліку на одного громадянина майже 44 євро, Польща — 944, Німеччина — 2 700 євро. Погодьтеся, цементу нам треба і треба. І зрушення є, вслід за ринком будівництва віджило й виробництво цементу. Минулого року вперше з 2011-го галузь дала показники приросту. Зростання виробництва цементу в Україні становить майже 6 %. Це не може не радувати. Тому, схоже, в наступні роки потреба в цементі на вітчизняному ринку суттєво зростатиме, і нема впевненості, що наші немодернізовані цементні заводи задовольнять цей попит і одночасно зможуть активно пожвавлювати ще й експорт цього ключового будматеріалу.
Тому налагоджування торговельних відносин із країнами, які постачають в Україну цемент у переліку іншого, кооперація з ними, є дуже важливими. Треба рішуче усувати всі бюрократичні перепони, державну зарегульованість і боротися з монополізацією вітчизняного ринку, яка стримує економічний розвиток держави. А ще слід припинити ігри із замовними експертизами і необґрунтованими заборонами на догоду монополістам. Ціни на ринку на користь споживача може відрегулювати лише чесна конкуренція, яка до того ж змусить наших виробників ретельніше слідкувати за якістю власної продукції.
Від безпідставного анулювання українською стороною трьох білоруських сертифікатів якості вже постраждав український імпортер, який затіяв широку кооперацію з потужним білоруським виробником.
Наприкінці липня відбудеться офіційний візит в Україну Президента Білорусі Олександра Лукашенка. Українські імпортери цементу та інших сучасних будматеріалів сподіваються, що зустріч президентів двох країн пришвидшить вирішення і питань економічного блоку. І що за наслідками перемовин на найвищому рівні українська влада зверне увагу на перекоси на нашому ринку будматеріалів та проблеми вітчизняних імпортерів, які, як бачимо, залежать не тільки від неповороткості ДФС.
Потреби економіки, підписання асоціації з ЄС про зону вільної торгівлі, пожвавлення будівництва вже вимагають встановлення нових правил гри, інакше ми й надалі пастимемо задніх в Європі.
Фото надано автором.
ЕКОНОМІЧНА ДОВІДКА:
Білоруська сторона заявляє, що тільки до травня цього року з України в Білорусь експортовано 7,5 тисячі тонн цементу. Загалом торговельне сальдо між Україною та Республікою Білорусь, починаючи з 2012 року, за групою товарів «Цемент» виглядає так: експорт цементу з України у Білорусь становив 486 496 тонн (31 701,4 тисячі доларів США), імпорт білоруського цементу в Україну — 23 998 тонн (1 678, 4 тисячі доларів США). Тобто сальдо на користь України становило + 30 023, 0 тисяч доларів США.
