У Полтаві відзначають 120-річчя з дня народження видатного земляка — одного з піонерів теоретичної космонавтики Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея). Масштабні урочистості з цієї нагоди відбудуться саме сьогодні, 21 червня, у музеї авіації та космонавтики. Крім традиційних ювілейних віншувань, тут відкриють виставку «Повернення імені» з унікальними експонатами, зокрема й висновками криміналістичної експертизи, що підтвердила: всесвітньовідомий вчений Юрій Кондратюк і Олександр Шаргей — то справді одна особа.

Тунель, з якого видно... небо

Для невтаємничених нагадаємо, що народжений у полтавській родині Гната й Людмили Шаргеїв (дівоче прізвище матері — Шліппенбах) нащадок до 15 серпня 1921 року був Олександром Шаргеєм, а з того дня став уродженцем... Луцька Юрієм Васильовичем Кондратюком. Таке дивовижне перевтілення відбулося за наполяганням мачухи на той час уже 24-літнього Олександра, котра через своїх родичів дістала паспорт померлого від сухот студента Київського університету Юрія Кондратюка й вирішила «ощасливити» ним пасинка.
Вочевидь, задля того, щоб не потрапили у немилість до нової більшовицької влади ні сам Сашко, ні його родичі. Адже випускника Другої полтавської чоловічої гімназії ще під час навчання у Петроградському політехнічному інституті мобілізували до царського війська, там він закінчив школу прапорщиків. А потім так само не з власної волі потрапляв до білої та денікінської армій, звідки щоразу втікав. Однак цих штрихів у біографії захисника «класових ворогів» пролетаріату тоді було цілком достатньо для того, щоб розпрощатися не лише з кар’єрними ілюзіями, а й із життям...
На його шляху було чимало карколомних сюжетів і змін. Незмінним залишався тільки потяг до нових знань і відкриттів, теоретичного й практичного винахідництва. Ще в гімназії Сашко захопився книгою відомого німецького письменника Бернгарда Келлермана «Тунель». Саме тоді, самостійно зробивши відповідні розрахунки й упевнившись, що в осяжній перспективі прорити тунель крізь Землю практично неможливо, спрямував свої погляди в небо, до зірок...

Науковий співробітник Полтавського музею авіації та космонавтики Владлен Орлов біля експозиції, присвяченої видатному землякові.

Сяйво «місячної» та земних стежок

Дослідники його життєпису довели, що над першим варіантом рукопису, присвяченого обґрунтуванню подорожей між планетами, гімназист Олександр Шаргей почав працювати у 1914—1915 роках. А видана 1929-го власним коштом книжечка «Завоювання міжпланетних просторів» зі знаковою схемою польоту пілотованого людиною космічного корабля на інше небесне тіло (саме цю «трасу Кондратюка» через 40 років проклали американські астронавти під час відвідин Місяця) стала, по суті, четвертим варіантом згаданого рукопису.
При цьому «місячна стежка» видатного полтавця виявилася далеко не єдиною його ідеєю, яку пізніше втілювали в життя космічні практики. Чого варті, скажімо, пропозиції стосовно вертикального старту ракети та позбавлення її баласту — використаних паливних баків, застосування посадкового модуля, використання на орбіті сонячних батарей, створення крісла космонавта, яке мінімізує ризики надмірних перевантажень... Ці та інші відкриття він робив часом паралельно з іншими дослідниками, зокрема й закордонними, не маючи можливостей для спілкування з ними.

P. S. Напередодні 120-річного ювілею біля головного корпусу Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка відкрили ще один пам’ятник видатному землякові (на знімку). В ці дні тому, хто, «позичивши» чуже ім’я, віддав той борг сповна й наблизив людство до зірок, вклоняються особливо багато полтавців і гостей міста.

Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.

Полтава.