За нинішніх часів люди болісно переживають будь-які матеріальні втрати, особливо, коли вони виникають на порожньому місці. Зателефонував давній знайомий і поскаржився, що віднедавна мусить їздити із Сум до Охтирки за 50 грн., а їздив за 9 грн. 60 коп. Поїздом коштувало вп’ятеро дешевше, ніж автотранспортом, та його чомусь відмінили. «Тепер хоч пішки йди», — підсумував знайомий. В Охтирці у нього хвора мати, їздити доводиться кілька разів на місяць, і тепер на кожному такому вояжі чоловік втрачає більше 40 грн.
Сумчани добирались приміським поїздом до Охтирки із пересадкою у Тростянці. Звідти ходив старенький вагончик, причеплений до такого ж тепловоза, і хоч місць для сидіння вистачало не всім, люди ставились до цього із розумінням. Користувались ощадливим видом транспорту не лише сумчани, а й мешканці Тростянця та багатьох сіл, розташованих уздовж залізниці. Особливо зручно було студентам, котрі їздили за пільговим тарифом, та пенсіонерам, для яких проїзд у приміському залізничному транспорті взагалі безплатний.
— Відмінили одразу два поїзди — і той, що приходив із Тростянця до Охтирки о 13-й годині, і той, що приходив о 15-й годині 40 хвилин, — розповідає депутат Сумської обласної ради двох попередніх скликань Наталія Розторгуєва. — Я вже хоч і не депутат, але люди продовжують звертатися, тож вирішила розібратись, у чому справа. Виявилось, Охтирська міськрада не перерахувала залізниці кошти за перевезення пільговиків, через це і скасували приміські поїзди. А йдеться про смішну суму — загалом, здається, це 22 тис. грн. на рік. Вихваляємось безвізом, відкриваємо залізничні маршрути до Європи, а у себе вдома закриваємо. Тож я виступила у Фейсбуці із гаслом: «Запровадимо безвіз в Україні!»
Міський голова Охтирки Ігор Алексєєв запевнив кореспондента «Голосу України», що необхідні кошти були залізничникам перераховані.
— Те, що відбувається, можна розцінити не інакше, як шантаж з боку залізниці, — вважає очільник міста. — Ми готові розраховуватись за фактом, але платити наперед не можемо, бо немає на це ресурсу. І взагалі, хіба може цифра в якихось 7 тис. грн. бути підставою для закриття маршруту?
Начальник Сумської дирекції залізничних перевезень ПАТ «Українська залізниця» Олена Ситник повідомила, що за перші п’ять місяців року Охтирська міськрада завинила за перевезення пільгових категорій пасажирів 13 тис. грн., тож залишається винною ще кілька тисяч, і цей борг продовжує накопичуватись. Але справа навіть не в цьому. Як ми зрозуміли не лише зі слів, а й із інтонації у голосі Олени Миколаївни, на ситуацію вплинули ще й стосунки, що склались у керівництва дирекції із керівництвом Охтирки.
— Ми ще в грудні пропонували їм підписати договір на 2017 рік, направляли розрахунки, але з того нічого не вийшло, — ділиться О. Ситник. — Хотіли приїхати на сесію Охтирської міськради, бо нам сказали, що багато хто з депутатів має питання до залізниці. Ми не уникаємо таких розмов. Завтра, зокрема, їдемо до Кириківки, де зустрічатимемось із представниками об’єднаної територіальної громади. Раніше зустрічались із головою Тростянецької райради, домовились, що вони платитимуть нам за перевезення пільговиків поквартально. Але коли хотіли приїхати до Охтирки, міський голова сказав, що робити цього не варто. Ми завжди готові до діалогу, але якщо хтось його не хоче, що ми можемо зробити?
Схоже, все вийшло, як у тій відомій приказці: баба з воза, кобилі легше. Приміські пасажироперевезення збиткові для залізничників, і коли міська влада дала їм формальний привід скасувати кілька рейсів — залізничники цією можливістю негайно скористувалися. Після цього вийшло, як у іншому відомому прислів’ї: пани б’ються, чуби тріщать у простих людей. Тільки через те, що влада Охтирки не порозумілась із залізничниками і не знайшла у багатомільйонному бюджеті якихось 15 тис. грн., сотні місцевих жителів втратили можливість дешево доїхати до своїх зупинок.
Сумська область.
