З 1972 року триває безпрецедентна боротьба екологів, ботаніків, істориків, природоохоронців за збереження і державне заповідання унікальної території — легендарного лісового урочища Холодний Яр. Сьогодні вона перейшла у нову, критичну, фазу.

Для одних Холодний Яр — сакральне місце, де творилися історія і нація, символ української державності і визвольної боротьби. Для других — це мала батьківщина, рідна земля, на якій століттями жили діди-прадіди й тепер живуть їхні родини. Для третіх — це одне з небагатьох місць на Черкащині, де можна на фоні державного безладу заробити чималі «швидкі гроші», вирубавши унікальні вікові ліси і продавши їх «кругляком» за кордон. Багато є людей, які розуміють, що не будь правічного Холодного Яру, не було б ні старовинного Мотронинського монастиря, ні тисячолітнього дуба Максима Залізняка, ні Хмельниччини, ні Коліївщини, ні останнього збройного оплоту УНР Холодноярської республіки. І хоч би що там хто говорив, але саме природний феномен лісового урочища Чигиринщини є першоосновою тих легендарних, часто трагічних подій, якими ми, українці, нині так захоплюємось і пишаємось.

Утім, як не прикро, в наші дні часто доводиться чути, що ідея заповідання Холодного Яру — це примха деяких сучасних екологів, та й заповідати, мовляв, «там уже нічого». На такій позиції стоять лісівники, котрі ведуть в урочищі господарську діяльність. Саме вони переконують місцеве населення, що створення природного парку «не на часі».

Між тим ідея заповідання природи Холодного Яру народилася ще в далекі 60-ті роки минулого століття. З ініціативи українських науковців виконком Черкаської обласної ради депутатів трудящих у розпорядженні №205 від 5 червня 1964 р. вирішив «просити Раду міністрів УРСР затвердити пам’яткою природи республіканського значення «Холодний Яр» площею 521 га. Тоді це питання відклали, адже воно тісно перепліталось з українською історією, з козацтвом, з УНР, а це було не тільки крамольно, а й небезпечно...

Та недарма кажуть, що історію творять особистості. Легендарний лісничий Креселецького лісництва Олександр Найда, досконало вивчивши місцевість, літературні джерела, народні перекази, склав великий список пам’яток культури і природи Холодного Яру. І у травні 1968 року Черкаський облвиконком знову звернувся до Ради міністрів УРСР з проханням затвердити лісове урочище «Холодний Яр» пам’яткою історії та природи республіканського значення. І цього разу зусилля природоохоронців увінчались успіхом.

З новою силою активізувалась природно-заповідна діяльність на Черкащині після виходу постанови Ради міністрів УРСР №43 від 28.01.1972 р. «Про заходи із розширення мережі державних заповідників і поліпшення заповідної справи». Цією постановою, зокрема, передбачалося заповідати «Мотронинські ліси з урочищем «Холодний Яр» у Чигиринському і Кам’янському районах Черкаської області. На виконання постанови Черкаський облвиконком подав прохання до Ради міністрів УРСР затвердити державний заповідник площею 6 тис. га, але, через шалений супротив Мінлісгоспу, це питання не було вирішено.

Незважаючи на активну протидію лісівників, ідею створення заповідника в Холодному Яру продовжували розвивати природоохоронці Черкащини, місцева влада, Держкомітет з охорони природи, які планували в 1983 р. організувати Холодноярський державний заповідник площею 6 тис. га у Кам’янському та Чигиринському адміністративних районах Креселецького і Грушківського лісництв Кам’янського лісгоспу. На жаль, комерційні інтереси знову перемогли турботу про збереження унікальної пам’ятки історії і природи.

Після здобуття Україною незалежності суттєво змінилося і природо-охоронне законодавство. Це дозволило екологам-природоохоронцям об’єднати зусилля із істориками-краєзнавцями і охоронцями неоціненних народних скарбів. На той час у всьому світі визнання здобули національні природні парки (НПП) — де не тільки охороняються природа і культурна спадщина, а й люди мають змогу, користуючись збереженою природою та історичними надбаннями своїх предків, залучати туристів, заробляти на цьому на прожиття і забезпечувати сталий розвиток свого регіону.

Із виходом у 1992 р. Закону України «Про природно-заповідний фонд України» була встановлена наближена до міжнародної класифікація об’єктів природно-заповідного фонду нашої держави, яка діє і нині.

Відповідно до Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 рр.», прийнятого у вересні 2000 р., мав бути створений національний природний парк «Холодний Яр». Указ Президента України від 23.05.2005 р. «Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи» ще раз підтвердив ці наміри. Здавалося, справа багатьох десятиліть іде до завершення, боротьба за збереження природного феномену увінчається успіхом. Однак на чергове звернення природоохоронців у 2009 р. Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства виступило проти заснування національного природного парку «Холодний Яр», мотивуючи це тим, що стан природних комплексів, які мають велику історико-культурну та природоохоронну цінність, не викликає занепокоєння, оскільки вже існує комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр» площею 553 га та заповідне урочище «Отаманський парк» (397 га). Лісівники також висловили сумнів у природній цінності пралісів Холодного Яру...

Але світовою і вітчизняною практикою функціонування заповідних територій вже давно доведено, що історію і природу найефективніше охороняти комплексно й на великих площах. У 2010 році науковці Канівського природного заповідника Київського національного університету імені Тараса Шевченка на основі багаторічних досліджень підготували наукове обґрунтування, в котрому як з історико-культурного, так і природничого аспектів аргументовано доведено необхідність проголошення НПП «Холодний Яр». Незважаючи на спротив господарських органів, усі ті, для кого Холодний Яр є не просто лісовим насадженням — «діловою деревиною», а, насамперед, — природним середовищем, серед якого відбувалися найбільші в Україні національно-визвольні змагання, продовжують обстоювати ідею національного парку. В останні роки великий вклад у просування цього проекту здійснили науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

І наостанок. Історія нашої держави, нашого народу нині пишеться не тільки в окопах Донбасу. Вона пишеться у кожному місті, у кожному селі. І чи варті ми наших славних прадідів, якими так пишаємося, — залежить від дії кожного з нас. У нас ще є гордий, славетний Холодний Яр. Ще стоїть-розвивається дуб Максима Залізняка, ще шумлять вікові діброви, ще б’ють чисті, цілющі джерела. Чи довго? Над Чигиринщиною та її зеленою перлиною — Холодним Яром — нависла нова загроза. Сильні світу цього в шаленій гонитві за прибутками надумали побудувати на козацьких землях, у гирлі річки Тясмин, неподалік Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», промислову мега-птахофабрику. Цинізму можновладців немає меж. Природоохоронці, історики, патріоти рідного краю виступили проти намірів «курячих магнатів». Чигиринців підтримали письменники-класики, совість українського народу: Дмитро Павличко, Юрій Мушкетик, Іван Драч, Василь Шкляр, Борис Олійник, нині, на жаль, уже покійний. «Реалізація екологічно злочинного проекту, — зазначали в газеті «Голос України» письменники, — завдасть непоправної шкоди досі чистій природі Чигиринщини, пам’яткам історії, культури, природи, археології. Концентрація у повітрі, ґрунті та воді сотень тисяч тонн небезпечних хімічних сполук, курячого посліду і пилу, тваринних вірусів отруїть довкілля, ґрунтові води, підірве здоров’я людей».

На захист Чигирина і Холодного Яру стали тисячі природолюбів з усієї України. На адресу Президента Петра Порошенка, Прем’єр-міністра  Володимира Гройсмана відправлено листи з вимогою втрутитися у ситуацію і відвести загрозу від національних святинь українського народу.

Чи почують тривогу громадськості, заклик провідників нації у найвищих державних інституціях — побачимо найближчим часом.

Микола ЧОРНИЙ, Лідія ЛІСОВА.

Фото з архіву Лідії ЛІСОВОЇ.

Черкаська область.

 

КОМПЕТЕНТНО

Людмила Довга, заступник начальника управління — начальника відділу земельних та водних ресурсів, заповідної справи, економіки природокористування, взаємодії зі ЗМІ управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА:

— В області ведуться роботи зі створення національного природного парку «Холодний яр» на території Чигиринського та Кам’янського районів.

Клопотання про необхідність створення парку «Холодний Яр» підготовлене Черкаським національним університетом імені Б. Хмельницького, схвалене Мінприроди України та направлене до Черкаської обласної державної адміністрації для погодження з власниками і первинними користувачами природних ресурсів.

За результатами проведеної обласною держадміністрацією роботи отримано 9 погоджень на створення парку: управління культури і містобудування та архітектури ОДА, Чигиринської райдержадміністрації, Головного управління Держземагентства у Черкаській області, відділів Держземагентства у Чигиринському та Кам’янському районах, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Служби автомобільних доріг у Черкаській області, Свято-Троїцького Мотронинського монастиря.

Не надали погодження на створення національного природного парку держпідприємства «Чигиринське лісове господарство», Кам’янське лісове господарство» Держлісагентства України, а також місцеві територіальні громади.

Черкаська обласна рада 3.06.2016 року схвалила обласну програму охорони навколишнього середовища на 2016—2020 роки, в якій, зокрема, йдеться про створення національного парку «Холодний Яр». Утім, 12.10.2016 року депутати обласної ради проголосували за рішення щодо неприпустимості створення національного природного парку «Холодний Яр» без погодження з місцевими громадами.

З метою проведення роз’яснювальної роботи серед місцевого населення робоча група зі створення нацпарку взяла участь у громадських слуханнях на території сіл Грушківка, Лубенці Кам’янського району, Мельники, Головківка Чигиринського району. На базі Черкаського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій проведено семінари на тему: «Розвиток заповідної справи на Черкащині» для посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також організовано ознайомчу поїздку до національних природних парків «Яворівський» (смт Івано-Франкове Львівської області) та «Синевир» (с. Синевир Закарпатської області), ініціаторами якої виступили Мінприроди України, Черкаська ОДА за підтримки Українського товариства охорони птахів та Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина). Задля популяризації проекту створення нацпарку «Холодний Яр» виготовлено й розповсюджено серед жителів Чигиринського і Кам’янського районів 1360 тематичних буклетів.

На даному етапі роз’яснювальні роботи щодо створення національного природного парку «Холодний Яр» тривають.