Наочна агітація на території Закарпатського рибоохоронного патруля.
Чи зупинить вона браконьєра?

Фото зі сторінки
Закарпатського рибоохоронного патруля у Фейсбуці.

 

Про рибні запаси не те що країни, а навіть найближчих водойм та річок більшість із нас може судити хіба що по тому, що представлено на продуктових ринках та в супермаркетах. А в них вибір живого товару не такий уже й великий, натомість ціни — як за кита. Дійшло до того, що за кілограм коропа правлять майже сто гривень. Тож рибину в три-чотири кілограми, з якої компанія могла б наварити юшки у казані, мало хто може собі дозволити. А пенсіонеру вже й карасики з найближчого ставка видаються справжнім делікатесом.
Воно, начебто, і добре, що риба, своя, свіжа, а не привізна, переморожена кілька разів, набуває справжньої вартості. Та де межа цим цінам? Хто їх диктує? Хто, врешті-решт, тягне повні сіті з води?

Навряд чи той рибалка, що з вудкою сидить на бережку. Прісноводна риба давно перетворилась на серйозний прибутковий бізнес. От тільки аж ніяк не всі афішують, що ним займаються.
Держава ніколи не відмовлялась від цієї справи — відповідні державні підприємства є в кожній області. Останніми днями Держ-агентство рибного господарства України навіть оприлюднило нову модель фінансування галузі, коли за стандартами Євросоюзу кошти, що згенерувало рибне господарство, спрямовуються на його ж розвиток. Ідеться насамперед про цільові програми зариблення, меліорації, наукові дослідження та оновлення риболовецького флоту. І це обіцяє в перспективі справді гарну риболовлю в усіх розуміннях цього слова.

Та чи всі гроші, а головне — чи за всю рибу, справді контролюються державою? У яких тихих заводях залишаються тонни «непомічених» лящів та коропів? Хто тримає «дах» над браконьєрським виловом?За інформацією управління цивільного захисту населення, на Хмельниччині протікає 3733 річки. Причому понад дві сотні з них мають довжину більше десяти кілометрів. У басейнах річок розташовано понад 2,7 тисячі ставків та більш як півсотні водосховищ. Загальна площа водного дзеркала в краї — 28,8 тисячі гектарів. Це чимало. І автоматично означає, що не тільки з вудочкою є де посидіти, а й промисловим виловом риби зайнятись можна. Та чи знає хто, скільки риби виловлюється в області? Хто закидає свої сіті у річки і ставки? Для кого риболовля перетворилась на прибутковий бізнес? А для кого вона заборонена?

 

Працівники Київського рибоохоронного патруля утилізують вилучені браконьєрські сітки під час акції «Звільнимо вітчизняні водойми від браконьєрства» на території Вишгородського територіального відділення Київського рибоохоронного патруля.

Фото Володимира ТАРАСОВА
(Укрінформ).

 

Здавалося б, такі прості запитання. Але докопатись до відповідей непросто. Хоча насправді є офіційні дані статистики, котрі, приміром, свідчать, що торік в області виловили 531 тонну риби. Оцінити ці обсяги доволі проблематично. Тому що за останнє десятиліття ловили і по 850, і по 175 тонн за рік. І важко сказати, чи «неврожаї» можна пояснити лише певними природними та економічними чинниками, чи тим, що аж ніяк не весь вилов обліковувався.
Розібратися у цьому спробував депутат обласної ради Микола Харкавий. Причому взявся не за всі десятки тисяч гектарів водного плеса, а лише за Дністер. Але від цих спроб тільки ще більше заплутався.
Розповів, що свій перший депутатський запит, який стосувався браконьєрського вилову риби у Дністрі, подав ще рік тому. Для нього, як і для багатьох місцевих жителів, котрі мешкають уздовж річки, ситуація очевидна: рибу крадуть тоннами. До того ж несанкціонований вилов ведеться не роками — десятиліттями.
Якщо порозпитувати, місцевий люд розповість, хто ловить, а хто продає живий товар у найближчому селищі Нова Ущиця. Звідти перекупники розвозять його по базарах та торговельних точках. До того ж не тільки Хмельницької області. Кажуть, така жвава торгівля відбувається і в Літині на Вінниччині, де так само перепродують і скуповують дністровську рибу.
Хтось поставив справу на «промислову основу», організував свої «переробні» точки просто на березі. Там рибу чистять, там же і солять у бочках. Останні стоять не те щоб на загальній видноті, але, за бажання, їх дуже просто побачити. Та не пригадується, щоб упродовж багатьох років хоч який правоохоронний чи контролюючий орган повідомив про незаконне виробництво.

У правоохоронні сіті потрапляє дрібнота

Та щоб бути до кінця об’єктивним, можна все-таки навести кілька прикладів того, як в області знаходили браконьєрів. Наприклад, на одному із водоймищ Городка правоохоронці затримали жителя одного із сіл району, який незаконно ловив рибу за допомогою сітчастого екрана. У нього вилучили знаряддя і 72 рибини.
А ось дані екологічної інспекції в області, котра наприкінці квітня, тобто в час, коли діє нерестова заборона на вилов, провела рейди на річці Ушиця і Дністровському водосховищі. Інспектори вилучили два кілометри сітки і сорок кілограмів риби. Трохи пізніше додали ще кілометр сітки та тридцять кілограмів риби. А загалом за незаконний вилов було притягнуто до відповідальності п’ятеро браконьєрів. Порушення знайшли на територіях тих самих Летичівського, Новоушицького та Кам’янець-Подільського районів.
І нарешті новини із Хмельницькрибоохорони: в середині травня під час проведення рибоохоронного рейду інспектори разом із працівниками Летичівського відділу поліції знайшли рибалку, котрий на Південному Бузі трьома сітями ловив рибу. У них потрапило 169 карасів загальною вагою 31 кілограм.
Як порівняти ці цифри із тими, що вимірюються у тоннах і про які говорить Микола Харкавий? Виходить, або хтось наводить недостовірні дані, або навмисно не помічає того, що насправді потрапляє у браконьєрські сіті.

Місцева влада ситуацію не контролює

Директор обласного департаменту екології та природних ресурсів Сергій Вавринчук не погоджується: робота з охорони рибних ресурсів в області ведеться. От у березні в ОДА спільно з представниками Тернопільської, Вінницької та Чернівецької областей обговорили необхідність налагодити контроль за виловом риби у Дністрі, ввести мораторій на промисловий вилов риби у цій річці на наступні два роки у згаданих областях і запровадити квоти на вилов риби. Після наради була створена міжвідомча робоча група, котра мала би проконтролювати виконання цих рішень, а за потреби — доповнити їх.
Але Микола Харкавий дуже сумнівається в ефективності такої роботи:
— Кілька десятків кілограмів риби — це той браконьєрський вилов, який вдалось зафіксувати на Дністрі? Та це просто смішно, бо насправді мова мала би йти про тисячі кілограмів. Але як область може впливати на ситуацію, коли практично всі контролюючі функції столичними органами влади передано Чернівецькій області. Та й хто контролюватиме, якщо відповідна інспекція в області вже довгий час залишається без очільника. Чому так сталось? Невже в краї не знайшлось нікого, щоб поцікавитись цією проблемою?
Справді, адже у Дністра два береги, і, образно кажучи, закидати вудочку можна з обох. То чому контролювати ситуацію має лише одна, чернівецька, сторона? Мимоволі виникає запитання, чи не навмисне один із берегів залишився практично безконтрольним? І чому управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області залишається без очільника тривалий час? Якщо риба починає псуватись із голови, то що вже казати про ту, яка просто обезголовлена?
Сергій Вавринчук наполягає, що ОДА вже зверталась до профільного агентства із проханням призначити керівника, але досі цього не зроблено. Тож в області дивуються, чому так затягнувся процес підбору кандидатури?
Якщо перефразувати відому приказку, то й рибне місце порожнім не буває. А якщо залишається таким, то, очевидно, є для цього певні підстави. Які?
Щоб дати відповідь і на це запитання, варто шукати у Дністрі та й решті річок та озер не так браконьєрські, як корупційні сіті, у які потрапляє не тільки риба, а й всі ми. Бо, з одного боку, продовжуємо втрачати такі дорогоцінні біоресурси. А з другого — самі ж фінансуємо браконьєрів, у котрих купуємо їх живий товар. Адже так і залишається невідомим, хто і які суми отримує за незаконно виловлену рибу. І хто зацікавлений у такій риболовлі.

Ірина КОЗАК.

Хмельницький.

Поліція вийшла на воду

Спільний рейд по Дніпру провели поліцейські разом з інспектором рибоохорони та    державного регістру судноплавства. Вони перевіряли дотримання рибалками порядку та правил поведінки на воді, запобігали забрудненню довкілля та протидіяли браконьєрам.

Протягом двох днів правоохоронці склали понад тридцять протоколів на безвідповідальних рибалок за різні правопорушення. Провели профілактичні бесіди з відпочивальниками численних баз, розташованих на березі Дніпра в Козелецькому районі.
Спільні рейди проводитимуться й надалі, запевнили у секторі комунікації головного управління Національної поліції у Чернігівській області.

Василь ЧЕПУРНИЙ.
Фото надано сектором комунікації ГУ НП в області.

Чернігівська область.