Перша в історії україно-німецьких економічних відносин виїзна конференція німецько-української промислово-торговельної палати відбулася на державному підприємстві «Одеський морський торговельний порт». Делегацію німецьких бізнесменів очолювали держсекретар Міністерства транспорту і цифрової інфраструктури Німеччини Райнер Бомба та президент асоціації інженерів-консультантів Німеччини Корнеліус Фолькер. Переговори німецьких бізнесменів із представниками Асоціації морських портів України велися про поновлення будівництва хвилелому Одеського контейнерного термінала.
Будівництво контейнерного термінала на Карантинному молу Одеського морського торговельного порту розпочалося 2010 року. Проект будівництва термінала «Карантинний мол», що передбачає розширення пропускної спроможності на 600 тис. TEU річної перевалки, — один з найбільших інфраструктурних проектів у морській транспортній галузі України. Загальний обсяг інвестицій перевищує 5 млрд. грн. У вересні 2014 року на причалах нового термінала в тестовому режимі оброблені перші два судна-контейнеровози. За 2016 рік майже 40% усіх контейнерних вантажопотоків оброблені ДП «КТО» на нових причалах Карантинного молу.
Будівництво контейнерного термінала — спільний економічний проект України та Німеччини.
Термінал включає кілька об’єктів, у тому числі гідротехнічну споруду — хвилелом завдовжки 900 метрів, який має підніматися над водою і захищати контейнеровози, що розвантажуються.
У квітні 2014 року 180-метрова частина хвилелому пішла під воду — у результаті розмиву ґрунту (і очевидно, економії на будматеріалах) масивні залізобетонні конструкції опустилися нижче поверхні води. Спочатку підрядники та проектувальники намагалися перекинути відповідальність один на одного, але потім будівельники взяли на себе провину за неякісне спорудження об’єкта.
Але хто ж будуватиме хвилелом? Якими будуть витрати, скільки триватиме відновлення?
На ці запитання активно намагається знайти відповідь інвестор. Тільки у 2017 році різні делегації з Німеччини кілька разів відвідували контейнерний термінал «Карантинний мол», вели переговори з Адміністрацією морських портів України, підписували протоколи про наміри. І ось, нарешті, з’явилася конкретика.
Райнер Бомба зазначив, що уряд Німеччини ухвалив рішення про виділення фінансування українській стороні на суму приблизно 50—60 млн. євро на реалізацію цього проекту, залишається прийняти важливі політичні рішення в цьому напрямку, щоб максимум до 2021 року проект було завершено.
За словами президента асоціації інженерів-консультантів Німеччини Корнеліуса Фолькера, уряд Німеччини, в особі Р. Бомби, звернувся до асоціації із проханням посприяти у вирішенні питання відновлення хвилелому на контейнерному терміналі в Одеському порту.
«Ми докладемо максимум зусиль, щоб до 2021 року хвилелом було повністю збудовано», — сказав він.
Генеральний директор ДП «КТО» Анастас Коккін зазначив, що завдяки підтримці німецької сторони в ситуації, що склалися, «проект з відновлення хвилелому, який був заморожено протягом 2,5 року, зрушив з мертвої точки».
Будівництво хвилелому в Одеському морському торговельному порту стане своєрідним рятувальним кругом для найбільшого інвестиційного проекту.
— На жаль, два з половиною року ситуація навколо хвилелому не мінялася, поки пан Бомба не звернув на цю проблему серйозну увагу, — підбив підсумок імпровізованому брифінгу на терміналі генеральний директор «КТО» Анастас Коккін. — У результаті було підписано документи про німецько-українське співробітництво і розроблено конкретну програму. Ця німецька інвестиція безпосередньо впливає на економіку України. Адже нашій країні, яка потребує активізації міжнародної торгівлі, безумовно, необхідна контейнерна інфраструктура. А для безпечної експлуатації причалів необхідно відновити хвилелом.
Одеса.
КОМПЕТЕНТНА ДУМКА
Райвіс ВЕЦГАНС, голова Адміністрації морських портів України:
— Наприкінці травня ми підписали додаткові угоди до інвестиційного контракту з будівництва хвилелому. Завершення проекту «Карантинний мол» сприятиме збільшенню потужностей для перевалки контейнерів, створенню нових робочих місць, зростанню надходжень до бюджету країни. АМПУ, як державна компанія, готова підключитися до залучення фінансів для розвитку галузі, щоб реалізовувати не тільки цей, а й інші проекти.
Ми, нарешті, підійшли до чітких і зрозумілих дій щодо закінчення будівництва на Карантинному молу. Це стало можливим, зокрема, завдяки домовленостям АМПУ про залучення фінансування з боку німецького уряду. Реалізація проекту повинна забезпечити збільшення потужностей переробки контейнерів на 600 тис. TEU на рік.
