Парламентська хроніка
Ранкове засідання 23 червня
Після того, як парламентарії привітали представників Кабінету Міністрів із Днем державної служби, в рамках години запитань до уряду виступив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Він подякував народним обранцям за те, що протягом останніх кількох тижнів велику увагу було приділено зміні українського законодавства в частині впровадження європейських стандартів захисту довкілля. Успіх нашої країни в частині імплементації європейських стандартів відзначають на міжнародному рівні, наголосив урядовець. Міністр особливо відзначив вагу закону про стратегічну екологічну оцінку, який уже ухвалено в першому читанні.
Віталій Корчик, Максим Бурбак.
Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман,Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Окремо чиновник звернув увагу народних депутатів на такий фінансовий інструмент, як екологічний податок. Головна функція такого збору — це компенсація збитків, завданих навколишньому природному середовищу через активну індустріальну діяльність, пояснив він. У нашій країні належні відрахування здійснюють підприємства, які забруднюють повітря, воду та ґрунт. Кілька останніх років держава експериментувала з тим, як розподіляти ці кошти.
Нині 20 відсотків від грошей, які надходять в рамках екологічного збору, відраховуються до загального фонду державного бюджету, 25 відсотків йдуть до фонду міських, селищних, об’єднаних громад, а решта потрапляє до спеціального фонду обласного бюджету.
Утім у Міністерстві екології та природних ресурсів дійшли висновку: протягом останніх років цими фінансами розпоряджаються неефективно. Так, у 2016 році суб’єкти господарювання сплатили майже 4,2 мільярди гривень. Із них 842 мільйони зараховано до загального кошторису. У бюджеті на поточний рік на природоохоронну програму скеровано лише четверту частина цих коштів — решта пішла на фінансування інших завдань. Із грошей, які в рамках екологічного податку надійшли до місцевих фондів, значна їх частина також витрачається на потреби, не пов’язані із захистом довкілля. Чималі суми залишаються неосвоєними та акумулюються на рахунках органів місцевого самоврядування.
Україна лідирує в переліку країн із високою смертністю через несприятливі екологічні умови. Відтак, окрему увагу варто звернути на екологічну модернізацію підприємств-забруднювачів, підкреслив О. Семерак. Особливо це актуально для східних регіонів. Шляхом оновлення шкідливого виробництва свого часу пройшов і Євросоюз, зауважив урядовець. І саме екологічний податок має стати одним із джерел фінансування такої модернізації. Очільник міністерства екології розповів і про іншу проблему. Податок, який підприємства сплачують за забруднення довкілля, є настільки мізерним, що виробники не зацікавлені в оновленні своїх підприємств. На думку урядовця, податкову ставку необхідно не тільки підвищувати, а й розширювати базу екологічного оподаткування, додавши до переліку забруднювачів також викиди, якими завдають шкоди транспортні засоби.
Міністерство екології та природних ресурсів оновило список найбільших забруднювачів атмосферного повітря, води та ґрунтів, повідомив його очільник. Уже наступного тижня документ оприлюднять разом із переліком того, які саме викиди здійснюються, і порівняльним аналізом з показниками минулого року.
Під час спілкування з народними депутатами прем’єр Володимир Гройсман наголосив: «Підняти пенсії — це питання №1». За його словами, 80 відсотків українських пенсіонерів живуть на мінімальні виплати. Проте для того щоб їх підвищити, необхідно забезпечити стабільність пенсійної системи, зауважив він. Дефіцит Пенсійного фонду, за його словами, нині становить 5,5 мільярда доларів США. Ліквідувати його можна виключно шляхом запровадження реформи. Тільки з огляду на дієві зміни можна розраховувати на підвищення пенсій цієї осені, на особливі виплати для пенсіонерів-військовослужбовців, на відміну оподаткування цих виплат. В. Гройсман закликав парламентаріїв ухвалювати державницькі рішення, які здатні змінювати країну, і не підмінювати поняття підвищення пенсій самою реформою системи.
Торкнулися під час обговорення й питання якості українських автошляхів. «В Україні немає доріг, які не потрібно ремонтувати», — зауважив В. Гройсман. Такий занепад він пояснив повною бездіяльністю влади у вирішенні цього питання протягом попередніх кількох десятків років. Нині відновлено масштабне будівництво і реконструкцію доріг, повідомив урядовець, нагадавши: фінансування на ці потреби збільшено втричі. Прем’єр вважає, що лад на трасах можна навести протягом п’яти-шести років.
Говорили й про завершення будівництва Меморіалу пам’яті жертв Голодомору. Очільник уряду закликав народних депутатів підтримати зміни до бюджету, запропоновані Кабміном, адже в них вже закладено перші 50 мільйонів гривень саме на ці потреби. «Ми маємо це зробити, це наш обов’язок перед усіма невинно загиблими в той жахливий час», — зауважив В. Гройсман.
Після того як завершилася година запитань до уряду, Голова Верховної Ради Андрій Парубій оголосив низку депутатських запитів та звернень.
Далі з трибуни виступили народні обранці, які залишилися незадоволеними відповідями на свої запити. Так, Сергій Лещенко повідомив, що свого часу надсилав запит з приводу неправомірних дій СБУ щодо блокування дій українських програмістів. Йдеться про включення до санкційного списку виробників програмного забезпечення 1С. «Абсурд, коли галузь, яка має бути мотором реформ і просувати нашу країну в світі, стає об’єктом уваги на предмет звинувачень у фінансуванні тероризму й зливанні даних ФСБ», — зауважив парламентарій, наголосивши: спецслужби мають боротися зі справжньою корупцією, а не з програмістами.
Сергій Каплін говорив про проблеми пенсіонерів-ветеранів, які працювали в органах внутрішніх справ. Народний депутат зазначив, що направив 26 звернень, у тому числі до прем’єра, Президента та різних профільних міністрів, з проханням урівняти цих людей у правах на пенсію відповідно до виплат, призначених новим поліцейським. Однак результату від такої активної діяльності — «нуль», запевняє парламентарій. Відтак, люди змушені були вийти на вулиці в пошуках справедливості. Водночас С. Каплін подякував Першому віце-прем’єр-міністру Степану Кубіву за те, що він сів за стіл перемовин і долучився до роботи над дорожньою картою, як домогтися збільшення пенсій для військовослужбовців, ветеранів Афганістану і ветеранів МВС. Однак процес захисту інтересів цих людей затягується, наголосив народний обранець.
Після перерви в засіданні Верховної Ради парламентарії виступали з трибуни з приводу різних питань.
Парламентарії вітали з днем народження своїх колег Андрія Антонищака та Ірину Констанкевич.
Надія СМІЯН.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
ФАКТ
Найбільшими платниками екологічного податку нині залишаються металургійний, добувний, переробний, житлово-будівний та енергетичний сектори. 75 відсотків усіх виплат становлять гроші, які надходять через забруднення атмосфери.
