У двох хлопців та трьох дівчат, котрі зараз знайшли прихисток у центрі соціально-психологічної реабілітації, лише одна мрія. Брати й сестри не нудьгують за батьками, які ставилися до них байдуже, а мати й зовсім повіялася світ за очі і залишила їх напризволяще. Мріють дітлахи не про іграшки чи смаколики. Вони хотіли лише побачити шостого члена родини і переконатися, що з ним усе гаразд. Адже у них є ще один братик — десятимісячний Вітя, якого через тендітний вік віддали не до центру соціально-психологічної реабілітації, а до будинку дитини.
Аби старші брати й сестри не турбувалися за нього, працівники служби у справах дітей Дніпровського району Херсона влаштували їм побачення просто на майданчику для ігор. І треба було бачити, як Вітько тягся до старшеньких, з якою любов’ю його обіймали й притискали до грудей (на знімку)!
І тепер Сергій, Юрій, Вікторія, Даринка та Галинка прагнуть знайти таких прийомних батьків чи опікунів, котрі погодилися б прийняти їх усіх разом, щоб брати й сестри ніколи більше не розлучалися. Може, в Україні і справді знайдуться такі небайдужі й сердечні люди?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Херсон.
Фото прес-служби Дніпровського райвиконкому Херсона.
