Подією національного масштабу стали урочистості з нагоди 90-річчя одного з найбільших природних резерватів Європи — Чорноморського біосферного заповідника на Херсонщині. На 109 тис. га його території можна знайти тридцять видів рослин, тринадцять — риб, сорок — комах, вісімнадцять видів тварин, внесених до Червоної Книги України. Тут пасуться дикі коні, яких у народі називають чорними мустангами. На островах біля узбережжя гніздяться пелікани та навіть арктичні гаги. Знайшлося місце й чорноголовій чайці — «крилатому агроному», що винищує на полях шкідників. Її навіть на емблемі заповідника зобразили (на знімку). Але вшановують науковців не тільки за те, що вони дбайливо оберігають та вивчають унікальний світ — дивом уцілілий шматочок легендарної Гілеї, оспіваної ще Геродотом.

Протягом усієї історії заповідник намагалися розірвати на шматки й отримати від цього зиск. Трудовий колектив змушений був усіляко захищати його від охочих ловити тут у промислових масштабах рибу, відстрілювати качок та навіть лебедів, випасати у піщаних дюнах овець. У різні часи за СРСР з охоронної зони влада безсоромно видирала шматки для господарської діяльності. Тут навіть облаштували військово-морський полігон для бомбометання зі знущальницькою назвою «Вільний порт». Потім у заповідні затоки Чорного моря скидали ґрунтові води з двохсот свердловин вертикального дренажу, намагалися будувати на узбережжі приватні оздоровниці. А до каскаду унікальних Потіївських озер зливали стоки з очисних споруд селища Гола Пристань.
У тому, що заповідник обстояли, є безсумнівний внесок не тільки керівництва заповідника, а й кожного його працівника: від директора Анатолія Юрченка до наукових співробітників, єгерів, водіїв. Тому з нагоди ювілею на них пролився «золотий дощ» з цінних подарунків, подяк та почесних грамот від Верховної Ради, НАНУ, Херсонської облради та облдержадміністрації. Вітаючи колег, знаний учений та колишній ректор Херсонського держуніверситету, доктор біологічних наук Олександр Ходосовцев сказав: «Я ступив на землю Чорноморського біосферного заповідника ще 1992 року і з того часу щороку приїжджаю сюди, ніколи не залишаючись без нових відкриттів».

На знімку: директор  заповідника Анатолій Юрченко з почесною грамотою Верховної Ради України.

Фото Сергія ЯНОВСЬКОГО.