Понад триста відпочивальників з усіх кінців України (з них майже сто дітлахів) випробували себе у ролі робінзонів на острові Джарилгач у Чорному морі. Випробування нікому не сподобалося, надто маленьким дітям. Та його могло й не бути, якби не хаос та відверте ігнорування правил безпеки у віддаленій місцині, яку ще називають українськими Мальдівами.

Сум’яття біля причалів

На ці Мальдіви того дня зібралося стільки люду, що вони вщерть заповнили аж два пасажирські теплоходи серії ОМ. Один з них зранку став біля старовинного маяка, збудованого знаменитим французьким інженером Ейфелем, інший підійшов до сусіднього причалу за півсотні метрів. Цей дерев’яний причал збудували самовільно, і Державна архітектурно-будівельна інспекція заборонила його використовувати. Однак заборону проігнорували, і через це судна опинилися небезпечно близько один до одного — їх, до того ж, підганяли потужний вітер і течія. На допомогу суднам зі Скадовська вийшов третій теплохід «Анна-2», який намагався витягнути бодай одного перевізника на глибше місце, але і його потягло на мілину.
Тільки буксир «Інженер Капустін» почав потроху розтягувати «катавасію», але це потребувало чимало часу. Зо три сотні курортників з усього Джарилгача повернулися на ОМ-103, який ще залишався біля берега, у сподіванні дістатися ним до Скадовська. Але буксир не зміг відтягти від причалу перевантажене людьми судно — розірвався швартувальний канат, шматок якого ще й потрапив під гвинт. «Ми просиділи на теплоході майже п’ять годин. Тих, хто моря до того не бачив, налякали і високі хвилі, і сильний вітер. Мій п’ятирічний синочок плакав, і я нічим не могла його розрадити. Та й деякі дорослі жінки дуже нервували, були налякані», — розповідає гостя з Чернівців Олена Марецька.

Довга евакуація

Зрештою, вже по обіді пасажирів ОМ-103 та ОМ-104 перевезли до Скадовська. А потім ще до другої години ночі маломірні судна евакуйовували людей, котрі ще залишалися на Джарилгачі. «До місця висадки о четвертій, восьмій годині вечора й о другій годині ночі відправляли бригади швидкої допомоги. На щастя, втручання медиків не знадобилося — ніхто з гостей міста не травмувався і не захворів», — каже головний лікар Скадовської райлікарні Костянтин Руденко.
Але й тим справа не закінчилася. Наступного дня рятувальники дізналися ще про чоловіка та жінку, котрі заблукали на Джарилгачі. У них закінчився заряд акумуляторів мобільних телефонів, і вони не змогли повідомити, що потрапили у скруту — останньої миті про їх відсутність згадала знайома харків’янка, котра теж відпочивала на курорті. Мандрівників (на щастя, живих, хоча дуже змучених) відшукали за п’ять кілометрів від маяка.

Немає контролю — безпеки не буде

Місцеві чиновники закликають не надавати резонансній події якогось надзвичайного значення. Кажуть, усе сталося через вибрики погоди. Але моряки, яких у Скадовську чимало, іншої думки: якби теплоходи не скупчилися біля нелегального причалу, який давно треба знести, то й загрози для трьохсот дітей і дорослих не виникло б. Утім, з безпекою пасажирських перевезень у Скадовську вже традиційно погано. І «катавасія» із теплоходами на Джарилгачі — це ще півбіди. Позаторік, приміром, дев’ятеро курортників у Скадовську замовили собі поїздку на яхті Чорним морем. Але в морі та перекинулася, пасажири опинилися у воді. Один з них загинув, ще один пенсіонер потрапив до лікарні у важкому стані. Дивуватися нічого: де немає контролю за пасажирським флотом, там і флот ніколи не буде безпечним.

Фото автора.