Не здивувалися б, якби на річницю свого керівництва «Укрпоштою» шановний пан в. о. генерального директора Ігор Смілянський влаштував гучний банкет для представників засобів масової інформації десь у п’ятизірковому ресторані, а не так скромно, як нині — у кризовому медіа-центрі на Хрещатику, 2. Всі ж бо звикли вже, що все робиться з розмахом, розголосом... ми б сказали — PROZORRO!
Почали майже хвилина в хвилину. За традицією, у ролі весільного генерала, тобто вдоволеного господаря — сам міністр інфраструктури України Володимир Омелян, який і висловився у тому ключі, що так, мовляв, тримати і «правильним шляхом крокуєте, товариші!». Серед досягнень, що перелічив міністр, обізвавши чомусь керівну ланку «Укрпошти» фаховими й компетентними людьми: успішна корпоратизація, запровадження сучасної бізнес-моделі управління державними активами. Так і сказав: «Корпоратизація — це зменшення політичного впливу «смотрящих», припинення використання державного підприємства у якості дійної корови для вирішення приватних чи політичних інтересів. Нова прозора система корпоративного управління дозволить виконувати довгострокові стратегічні плани, залучати міжнародну кредитну допомогу (? — Авт.) для розвитку(?? — Авт.) компанії».
Самі собі заперечуєте, пане міністре? Яка кредитна допомога для розвитку компанії, що й без того, за вашими ж словами, «успішно розвивається»? А «довгострокові стратегічні плани», даруйте, це, напевно, не що інше, як чергове підвищення зарплати «молодій команді», що влаштовує перформенси і от-от знищить галузь?
Можна було б цитувати й цитувати. Міністр інфраструктури, а за ним і винуватець зібрання виголошували все нові й нові сентенції про те, що от, мовляв, заживемо... колись. Пам’ятаєте: зозуля хвалить півня...
Скоромовка в. о. гендиректора тепер Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», виголошена досить пристойною українською, порадувала. Все решта — словесна еквілібристика.
Пожонглювали цифрами і фактами, притягненими за вуха, демонструючи на двох «плазмах» інфографіку. Згадали, як і на попередніх зустрічах із пресою, сумну гендиректорову спадщину: автомобілі без коліс, середній вік яких майже 15 років, старезні комп’ютери... Пораділи, що вони (комп’ютери) навіть старші за хакерів, що вчинили недавню вірусну атаку, а тому виявилися їм не по зубах. Поплакали крокодилячими слізьми через те, що газети, журнали, листи сортуються переважно вручну...
Слухаєш те все і аж переймаєшся долею тих бідних керівників... А спробуєш бодай в уяві осягнути розмір їхніх зарплат, то вони вже й не видаються такими бідними. І вже зовсім не жаль переповнює душу!
Віддамо належне, цього разу пан Смілянський перевершив усі наші сподівання, порівнявши українське поштове підприємство з Попелюшкою. Якщо героїня відомої казки перетворювалася на завидну наречену завдяки помаху чарівної палички Феї, то «Укрпошта» — ласий шмат без усяких чар, а тут ще й не забарилася звістка про те, що «залагоджено останню формальність: підписано акт про передачу майна. Відтепер компанія може повноцінно працювати як акціонерне товариство і самостійно вирішувати яка бізнес-модель є оптимальною для подальшого її розвитку».
Страшно навіть уявити, але чомусь напрошується сумна аналогія з «Укртелекомом». Отож правильним шляхом крокують товариші!
Насамкінець скажемо, що відгукнувся в. о. гендиректора й на заклики колег — редакторів періодичних видань, кількість передплатників яких, а отже, і тиражі в прямій залежності від термінів доставки газет та журналів читачам. Це раніше у позавчорашню газету загортали оселедці. Нині ми у Європі користуємося пакетами та стрейч-плівками. Утім, пан Смілянський, як завжди у таких випадках, обіцяв розібратися та своє скромне сприяння у вирішенні проблеми.
Віктор БОНДАР.
P.S. Аби не обвинуватили у заангажованості та упередженості, скажемо, що під час прес-конференції біля медіа-центру стояв електромобіль з символікою «Укрпошти», мовляв, електромобільне майбутнє дихає у спину безколісному й нерухомому поштовому «УАЗику»...
P.P.S. І навіщо ви, пане директоре, і команда, спокусилися на той гелікон в емблемі? Флюгельгорн був набагато симпатичніший, звичніший і природніший.
ТИМ ЧАСОМ
Для проведення аудита своєї фінансово-господарчої діяльності за 2017 рік «Укрпошта» має намір залучити компанію Prіcewaterhousecoopers (PwC), яку Національний банк України виключив з Реєстру аудиторських фірм, що мають право на проведення аудиторських перевірок банків. Як передає obozrevatel. com, Нацбанк обвинувачує PwC у підтвердженні недостовірної інформації про фінансово-господарчу діяльність ПАТ КБ «ПриватБанк», зокрема, розміру кредитного ризику й регулятивного капіталу. НБУ стверджує, що висновки PwC не містили реальних ризиків роботи ПриватБанку, що стало причиною визнання банку неплатоспроможним, його націоналізації та істотних витрат держави на капіталізацію. Навіщо «Укрпошті» мати справу з аудитором, який, скажімо так, підмочив свою репутацію в Україні?
