Ефект бомби, що розірвалася, спричинила заява керівника управління освіти та науки Херсонської ОДА Євгена Криницького про намір перевести всі школи краю на українську мову навчання. Деякі політики та депутати облради обурилися настільки, що стали навіть вимагати його відставки через буцімто порушення конституційних прав громадян. Тепер Євгену Криницькому доводиться терміново розставляти крапки над «і». Та пояснювати, що йдеться не про миттєве виконання чиновницького припису, а про тривалий процес, до того ж з урахуванням побажань батьків і педагогів.

 

— Нікого через коліно гнути не збираємося. На українську мову викладання перейдуть спочатку перші, потім п’яті класи. Звісно, за один день такого не буде, але й перехід триває вже не перший рік. І є результати: якщо десятиліття тому на Херсонщині понад дві третини шкіл були російськомовними, а решта — україномовними, то нині все навпаки, — наголосив Євген Криницький у бесіді з кореспондентом «Голосу України».


Із 26 російськомовних шкіл Таврії майже половина, себто дванадцять, працюють саме в обласному центрі. Міське управління освіти вже збирало їх директорів, щоб іще раз пояснити: перехід на українську залежить, насамперед, від бажання учнів та їхніх родин. Але не тільки від бажання: тут чимало й суто технічних труднощів.


— До «україномовності» почали готуватися ще два роки тому. Спершу провели анкетування батьків малечі, яка відвідує чотири дитсадки нашого Шуменського житлового масиву і надалі піде вчитися до нашої школи. 28 родин заявили про бажання, щоб першачкам викладали саме українською. Далі шукали вчителя, який міг би вести уроки українською. Тут пощастило, бо колега з української школи саме виходила з декретної відпустки і погодилася перейти до нас. Але стала потрібна навчальна література українською — насамперед букварики, і бажано одного автора. Півтора року їх шукали по всіх навчальних закладах міста. Та все вийшло: на цей навчальний рік набрали один клас із викладанням українською, і ще два — російською, — ділиться набутим досвідом директор загальноосвітньої школи № 51 Херсона Павло Осьмінін. — Не маю сумніву, що й на наступний рік наберемо не менше одного україномовного класу. А може, і більше: вже сьогодні телефонують та приходять батьки малюків, яким іти вчитися восени 2018-го. І заздалегідь просять записати синів та дочок саме до україномовного класу.


Батьки міркують досить просто. Вони хочуть, щоб їхні діти були успішними, після школи вступили до вишу, здобували гідну професію. А перед вступом ще треба пройти обов’язкове тестування з української мови та літератури. Тож що раніше дитина почне її вивчати, то краще знатиме. І жодні «політичні» міркування тут ні до чого: з вільним володінням українською мовою в державі Україна кар’єра буде легшою.


Що ж до ЗОШ № 51 у Херсоні, то її «україномовність» серед городян стала навіть предметом для жартів. Адже освітній заклад досі носить ім’я одного з засновників міста — ясновельможного князя Григорія Потьомкіна.

Місцеві гумористи кажуть, що ЗОШ віднині треба перейменувати на школу імені Грицька Нечеси. Адже саме таке прізвисько запорізькі козаки дали російському аристократові.

Херсонська область.