Біля Сосниці на Чернігівщині був колись хутір Чащі (наголос на другому складі). Післявоєнна хвиля укрупнення та неперспективності сіл змела його з лиця землі, але не з пам’яті колишніх хуторян. Тож щороку з ініціативи земляка — головного лікаря обласної дитячої лікарні Олександра Карети — вихідці з Чащів збираються на його місці — згадати, пом’янути, поплакати і посміятися.
Колишні хуторяни в пісню переливають свою любов і жалі. По центру — лікар Олександр Карета.
Олександр Карета поставив тут великого хреста, який оберігає могили предків від наступу загарбницьких городів. «Чащівський цвинтар пережив Чащі», — написав сосницький поет Микола Адаменко. Але тепер щороку 7 липня колишні чащів’яни приїздять на це місце, Олександр Карета везе бідон юшки, і хуторяни згадують минуле життя та розкручують плетива життя теперішнього.
Також щороку збираються і вихідці з хутора Баланін Бахмацького району. Там теж лишилися тільки могильні пагорбки. А колись були і люди привітні, і садки великі, і чудова джерельна вода.
Тепер колишні хуторяни збираються край діброви біля пам’ятничка померлим своїм землякам. Як завжди, перед присутніми виступив ансамбль «Золоте перевесло». Колективу вже понад тридцять літ, у репертуарі добра сотня пісень.
Василь ДІБРОВА.
Фото надано автором.
Чернігівська область.
