Щойно побувала на фотовиставці Олександра Клименка в музеї Другої світової війни. Дивилася і плакала. Як усе це страшно і гірко! Четвертий рік триває, а все ще не віриться, що це сьогоднішня дійсність.
Чудові фото, прекрасні люди на них — а все це разом наше всенародне горе. Подяка вам величезна за цю грандіозну, талановиту й таку небезпечну роботу. Окремо хочу сказати, що ваші коментарі до фото — дуже прості й душевні. Це мало кому вдається. Минув Спас! Нехай Спаситель береже і вас, і тих хлопців, яких ви знімаєте.
Софія СЛАВИНСЬКА.
Київ.
