Від моменту проголошення Україною незалежності Кремль використовував газ як інструмент політичного тиску. У 1993 році Київ погодився в обмін на списання 800 мільйонів доларів газового боргу віддати частину своїх кораблів Чорноморського флоту. Далі — більше! Хто знає, як довго ще затягувалася б паливно-енергетична удавка на нашій шиї, якби не анексія Криму та відомі події на сході України, коли й сліпі прозріли. Почали замислюватися й шукати шляхів здобуття енергонезалежності за допомогою розвитку власного видобутку газу, запровадження альтернативних джерел енергії, використання нетрадиційних джерел палива, скорочення споживання енергоносіїв не лише за рахунок банальної економії, а й завдяки суворому обліку енергоресурсів та термомодернізації житла і виробничих об’єктів. Можливо, здобутки поки що не видаються такими вже помітними, але вони є.
Найголовніше — Україна з 25 листопада 2015 року відмовилася від постачання газу з РФ. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відзначає, що не імпортує природний газ із Росії протягом понад 630 днів.
Паливо, яке НАК «Нафтогаз України» закуповує у європейських постачальників, значно дешевше. Так, у травні цього року воно коштувало на 25—30 дол. за 1000 кубів менше, ніж за контрактом із «Газпромом». На закупівлях із постачанням у травні різниця порівняно з можливими закупівлями у «Газпрому» становила 21 млн. дол.
Іще одна перемога: наприкінці травня Стокгольмський арбітраж ухвалив перше рішення за позовом «Газпрому» до «Нафтогазу», у якому відхилив основні вимоги російської компанії та назвав принцип «бери або плати» несправедливим. Основне рішення суду: принцип не був ринковим. А отже, Україна нічого не має платити «Газпрому». Суд визнав претензії «Газпрому» економічно необґрунтованими.
Згадаймо — у лютому минулого року була презентована концепція фонду, який дав би змогу перейти на європейську систему споживання енергоресурсів, а днями главою держави підписано Закон «Про Фонд енергоефективності».
Фахівці стверджують, що закон сприятиме створенню умов для підвищення енергетичної ефективності існуючих будівель, економному використанню енергетичних ресурсів, покращенню рівня життя населення завдяки скороченню витрат на оплату енергетичних ресурсів.
Крім того, реалізація положень закону зробить раціональним використання коштів державного та місцевих бюджетів, що спрямовуються на компенсацію витрат, пов’язаних з використанням енергетичних ресурсів, а також дасть змогу підвищити енергетичну незалежність та енергетичну безпеку країни. Не дарма на державному рівні не лише підтримують, а й заохочують проекти, що дають можливість скоротити споживання енергоресурсів.
Так, цьогоріч на «теплі кредити» для населення виділено значні кошти. «Тепер усі охочі утеплити своє житло, замінити газовий котел на твердопаливний та створити енергоефективний дім можуть долучатися до програми «теплих кредитів». Безповоротна державна фінансова допомога гарантована», — коментує ситуацію голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Завдяки програмі можна значно заощадити при впровадженні енергоефективних заходів і згодом зменшити комунальні платежі. Найкращий ефект досягається при повному утепленні будинку. Зокрема, за даними ОСББ—учасників програми, після комплексної термомодернізації рахунки за опалення зменшуються вдвічі і навіть більше. З початку дії програми «теплих кредитів» нею скористалося майже 300 тисяч домогосподарств, залучивши приблизно 4 млрд. гривень. Держава відшкодувала їм понад півтора мільярда гривень.
Попит населення на сонячні панелі продовжує зростати. Впродовж ІІ кварталу цього року понад 300 сімей віддали перевагу сонячній енергії. Загальна встановлена потужність таких станцій у приватних домогосподарствах зросла майже на чверть та становить майже 25 МВт.
«На підвищений інтерес населення до сонячних панелей вплинув закон України, яким встановлено та прив’язано до курсу євро «зелений» тариф на електроенергію, вироблену сонячними установками потужністю до 30 кВт. Родини можуть заробляти, продаючи надлишок виробленої «чистої» енергії у мережу. У 2017 році таку електроенергію можна реалізовувати за ціною 18,09 євроцента-кВт/год», — повідомив голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Європа, до якої ми так прагнемо, йде шляхом заощадження ресурсів. І це дає їй змогу підвищувати енергоефективність, розвивати економіку, збільшувати кількість робочих місць, покращувати якість надання послуг і рівень життя. Україна також стане енергоефективною з європейським рівнем споживання та використання енергоресурсів. Тому сьогодні мусимо інвестувати саме в енергоефективність, тоді станемо конкурентоздатною країною з розвиненою економікою та високим рівнем життя.
За матеріалами, наданими Управлінням комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності України.
