Лише 6% дітей продовжують справу батьків.
Початок навчального року — особливий час не лише для родин, у яких зростають школярі і котрі «змушені» замислюватися про майбутню професію. А й для тих, хто вже пройшов цей шлях і активно реалізовує себе в професії. Є нагода з ностальгією згадати шкільні часи та їхній вплив на теперішнє життя. У серпні 2017-го спеціалісти Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна провели опитування серед майже тисячі своїх користувачів із різних регіонів України і розпитали про особливості їхньої шкільної освіти та вибору професійного шляху.
Спеціалізація
Переважна частина респондентів (60%) відповіли, що їхня школа пропонувала предмети для поглибленого вивчення матеріалу й мала профільні класи. Найчастіше це були математика, іноземна мова і фізика або кілька близьких один до одного предметів: фізика з математикою, математика з інформатикою, англійська з німецькою тощо. Серед варіантів «інше» зазначені й менш поширені спеціалізації, як-то: автосправа чи образотворче мистецтво.
Утім, навчання у профільному класі чи школі не завжди гарантує подальшу професійну реалізацію у відповідних напрямках. Згідно з даними опитування, лише 47% респондентів вважають, що це вплинуло на вибір професії.
Поглиблене вивчення окремих предметів, звісно, задає певну траєкторію на майбутнє і передбачає наявність здібностей та специфічної бази знань. Якщо дитина навчалася у школі з поглибленим вивченням іноземних мов, то ймовірність, що вона обере професію, пов’язану з математичними розрахунками, доволі низька. Але людина з хорошими знаннями математики може реалізуватися також у технічній чи економічній сфері.
Час чи покликання
Так чи інакше, а обирати професію рано чи пізно доводиться всім. Як свідчить опитування, зазвичай прийняття цього рішення припадає на період старшої школи та ВНЗ.
Із опитаних 49% визначилися з напрямком своєї фахової діяльності в університеті, 34% — у старших класах, 4% — у середній школі, 1% — у молодшій, а 1% знав своє покликання ще з дитсадка!
Проте 11% прийняли це доленосне рішення вже після закінчення університету: під час практики, у процесі пошуку роботи чи вже працюючи. Дехто на цьому етапі свого життя вирішив перепрофілюватися й кардинально змінити сферу трудової діяльності.
Поради друзів чи випадок
Для 43% респондентів вирішальними стали поради та досвід родичів, друзів чи знайомих. Для 33% затребуваною та корисною стала інформація з Інтернету та ЗМІ. Вони аналізували дані про ринок праці і стежили за тенденціями у відкритих джерелах. Профорієнтація у школі та дні відкритих дверей у ВНЗ допомогли визначитися 7% та 9% опитаних відповідно. А 6% учасників опитування зауважили, що продовжили родинну справу.
Щоправда, серед респондентів були й такі, хто зазначав, що прийняти рішення їм допоміг випадок.
Отже, як свідчать дані опитування, шкільна освіта не завжди є визначальним чинником у виборі професії. Але саме школа переважно задає певну траєкторію професійної реалізації і є хорошим плацдармом для вибору майбутнього фаху.
