Унікальний проект у рамках співпраці з «Федерацією обмінів Франція — Україна» (FEFU) діяв у Центральноукраїнському національному технічному університеті в квітні цього року. Перший у навчальному закладі курс інтенсивного вивчення французької мови читав викладач-волонтер із Парижа, професор університету Сорбонна Ів Валля (на знімку), який викладав також в Університеті П’єра і Марії Кюрі та в міністерстві закордонних та європейських справ Франції.
Протягом десяти робочих днів (інтенсивний курс) студенти, які беруть участь у франкомовних міжнародних програмах відділу міжнародних зв’язків ЦНТУ, з ранку до вечора старанно вчили французьку з викладачем, спілкувалися між собою. Навіть вдома за звичкою продовжували говорити французькою. А за підсумками курсу отримали символічні сертифікати.
Професор Сорбонни Ів Валля з українськими студентами та викладачами.
Фото надано автором.
Студенти від курсів у шаленому захваті, викладачеві з Франції дуже сподобалося працювати з українськими студентами, а керівництво ЦНТУ налаштоване розвивати співпрацю. Тож є певні підстави сподіватися, що наступного року проект буде продовжено. А поки що... професор Валля поділився своїми враженнями.
— Напевне, готувалися до поїздки, щось читали про Україну, про Кропивницький, про університет. Де саме знаходили інформацію?
— Міністерство закордонних справ Франції надає загальну інформацію про країну перебування. Посольство Франції в Україні не рекомендує громадянам Франції, які подорожують до України, їздити на схід України та радить дуже обережно поводитися у разі поїздки до Криму. Решта території країни абсолютно без обмежень.
Напередодні поїздки шукав культурні центри або організації, де можна отримати французькою інформацію про країну та про місто. Знайшов буквально два центри: один — у Парижі, в Посольстві України, другий — у Посольстві Франції в Україні. В інформаційному центрі українського посольства мені взагалі нічого толком не розповіли ні про місто, ні про країну. Більше говорили про те, що у вас тут погано, криза, війна. Суцільна антиреклама. Я хотів побачити якісь брошури, буклети, інформаційні листки про Україну французькою, але нічого такого у них не було. Тоді я зателефонував до Посольства Франції в Україні. Там повторили майже те саме. Мені це здалося дуже дивним, і я навіть почав вагатися. Проте мої сумніви розвіяв мій колишній колега по міністерству, який останні три-чотири роки працює при Посольстві Франції в Україні й також пов’язаний з міжнародними програмами обмінів.
— Якщо ви бачили, як працюють університети в декількох країнах Європи, з якими з них можна порівняти наш навчальний заклад?
— У вашому університеті дуже багато різних спеціальностей. Таке різноманіття характерно, наприклад, для університетів Німеччини. Проте, здебільшого, в європейських університетах спеціальностей менше, але вони більш уніфіковані. Університети різних країн у межах подібних спеціальностей мають схожі чи однакові дисципліни, що сприяє навчанню студентів за програмами «подвійних дипломів». В Європі серед молоді дуже поширена практика паралельного навчання в декількох університетах, навіть у декількох країнах.
— Якої ви думки про наших студентів?
— Вони дуже вмотивовані вчитися. Крім того, мають величезне терпіння вчитися. У Франції багато студентів ходять до університетів, не розуміючи, навіщо. Ваші студенти, з якими я працював на курсі, чудово знають, навіщо вони вчаться. Вони розуміють, що завдяки навчанню будують своє майбутнє життя.
— Незважаючи на графік занять, студенти встигли трохи познайомити вас із нашим містом...
— Коли ми гуляли містом, студенти виступали як гіди. Вони розповідали про місто, про пам’ятники архітектури, цікаві місцеві історії, які вони знали. Ми відвідали історичну частину міста і сучасні райони, були на центральній площі біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та в парку біля пам’ятника загиблим військовим. До речі, у вашому місті війна відчувається лише за наявністю пам’ятників полеглим солдатам та молодих людей у військовій формі на вулицях.
Студенти розповідали французькою і я розумів абсолютно все, що вони кажуть. Я отримав дуже багато цікавої інформації про ваше місто, а, найголовніше, для мене стало очевидним, що ці молоді люди дуже люблять своє місто.
— Мсьє Валля, ви казали, що використовуєте такі міжнародні програми для професійного саморозвитку. Що вам «дали» курси в ЦНТУ?
— З точки зору психології мені було цікаво спостерігати за процесом навчання ваших студентів: як вони сприймають нову інформацію, як вони її розуміють. Для мене, як викладача, це дуже важливо. За своєю реакцією та мімікою ваші студенти дуже «живі» і відкриті для навчання, з ними легко працювати.
Крім цього, я бачу користь не лише для себе та студентів, а також для вашого університету. Я розумію, ці курси — лише перший крок у співпраці між вашим навчальним закладом та «Федерацією обмінів...».
— Чи могли б ви рекомендувати своїм друзям чи знайомим відвідати наше місто як туристи?
— Звичайно, так! Але я всім радитиму їхати до вашого міста у травні, коли розквітає найбільше тюльпанів у парку! Скільки там різних кольорів! Я в захваті!
Підготував Олександр ВИНОГРАДОВ.
P. S. Автор вдячний за допомогу в роботі над інтерв’ю співорганізатору курсів, доценту кафедри загального землеробства ЦНТУ Ларисі Сало.
