У Комітеті з питань охорони здоров’я відбувся круглий стіл на тему: «Психологічна реабілітація та психіатрична допомога учасникам АТО. Шляхи зменшення рівня суїцидів серед військовослужбовців та демобілізованих із зони АТО».


 Також було презентовано «Клінічне керівництво Міністерства США у справах ветеранів та Міністерства оборони США щодо лікування ПТСР (посттравматичного стресового розладу)» за участю міжнародного експерта Френка Пьюселіка.


Голова комітету Ольга Богомолець на початку засідання зазначила: війна в Україні актуалізувала проблему посттравматичного стресового розладу. Надзвичайні психоемоційні навантаження в зоні бойових дій, пов’язані з фізичними травмами, втратою побратимів, позбавленням сну, розбіжністю очікувань військових після повернення, призвели до зростання кількості військовослужбовців з посттравматичними психічними розладами, які потребують своєчасної та ефективної лікувально-реабілітаційної допомоги.

Факт


Результати міжнародних досліджень свідчать, що поширеність ПТСР серед осіб, які перебували в зоні бойових дій (і військові, і мирні жителі), сягає 15—20 відсотків. В Україні, за офіційними даними, демобілізованих бійців АТО — понад 350 тисяч, із них 90 відсотків потребують проведення комплексної реабілітації.


Під час круглого столу також наводилися дані Міністерства охорони здоров’я України, згідно з якими кількість військовослужбовців (учасників АТО) з ПТСР на кінець 2015 року становила 814 осіб (24,5 відсотка від усього населення з ПТСР). Кількість військовослужбовців (учасників АТО) з ПТСР, які перебували під наглядом, на кінець 2016 року збільшилась до 32,6 відсотка від усього населення з ПТСР. Серед 1102 осіб з ПТСР, які були під наглядом, на кінець 2016 року кількість жінок становила шість осіб (0,54 відсотка), чоловіків — 1096, або 99,46 відсотка, кількість сільських жителів — 412 осіб, або 37,4 відсотка.


Обговорили і схвалену урядом концепцію Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року, і стан розроблення проекту зазначеної Державної цільової програми. На думку медичних експертів, схвалена концепція є тільки фрагментарним розв’язанням проблеми та демонструє відсутність нормативного закріплення цілісного комплексного бачення напряму реформування охорони психічного здоров’я та індикаторів ефективності змін.


Завданням державних органів є створення оптимальних умов для збереження здоров’я українців та забезпечення доступності медичної допомоги, зокрема спеціалізованої психіатричної та психологічної підтримки. Тобто має бути створена збалансована самодостатня система охорони здоров’я, запропоновано працюючі механізми, що допоможуть державі якісно виконувати її соціальну функцію.


За результатами роботи круглого столу учасники заходу дійшли узгодженої думки про необхідність розроблення та затвердження Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні, яка дасть змогу створити цілісну та ефективну систему охорони психічного здоров’я населення.


Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.