Днями на прогулянці з молодшою донькою я познайомилася з мамою 5-річної дівчинки. Розговорилися про се та про те — звичайнісінькі «мамські» розмови: що діти люблять на обід, у який садочок ходять... Коли мова раптом зайшла про книжки й читання малюкам, нова знайома висловила незвичну для мене, але, на жаль, доволі типову для сучасних батьків думку: читати дітям зовсім не обов’язково, адже є стільки розвивальних мультфільмів і програм, посадив дитину перед телевізором чи монітором — і займайся своїми справами (у мами ж стільки обов’язків!). І взагалі, сучасні технології розвиваються настільки стрімко, що рано чи пізно витіснять друковані книжки, а з ними відійде у минуле і читання. Тим паче що сучасні діти і так перевантажені різними активностями, то чи варто їх «позбавляти дитинства» і навантажувати ще й читанням?.. 

Я не погодилася з таким підходом, можливо, тому, що сама дуже люблю книги і знаю, яке велике значення має для розвитку дитини читання, особливо разом із батьками. Це зовсім не нудне навантаження, а спосіб відкрити емоційні скарби малюка, а також один із найкращих засобів, як дорослий може зблизитися з дитиною і допомогти пройти крізь вікові кризи — саме читаючи книги. І не так важливо «що», «коли» і «які книги». Головне — ЯК читати! Бо кого ми хочемо виховати? Невже позбавлених власної думки та емоційно нечуттєвих біороботів? Впевнена, що ні. І якщо ви погоджуєтесь зі мною, то відкладіть у бік гаджети, візьміть у руки паперову книжку та проведіть цей час разом із дитиною. А нові технології нехай трошки зачекають!

Для думаючих і люблячих мам цей коротенький конспект-підказка: як читати з дітками різного віку.

До 2 років: в контакті із малюком

Які особливості дитячого сприйняття в цьому віці? Дитина сприймає ритм.

Що читати? Переважно короткі віршики про оточуючі речі і щоденні справи.

Як читати? Дивлячись на дитину, щоб вона бачила обличчя дорослого. Плескати, топати, показувати дії.

Чому саме так? Дитина вчиться співпереживати, розрізняти та впізнавати емоції, дивлячись на обличчя дорослого. Це важливий момент закладення і розвитку емоційного інтелекту дитини. Тут важливе СПІЛКУВАННЯ, а не музичні таланти й акторські здібності. Жодні навіть найкращі розвивальні мультфільми чи програми цього не замінять!

2—3 роки: час діяти

Що зі сприйняттям? Діти в цьому віці активно пізнають світ саме через дію, всюди губляться і всюди знаходяться. Вони насамперед бачать дії, орієнтуються на дію.

Що читати? Казки з повторюваними діями і драматичними подіями.

Як? Емоційно. Ілюструвати книги разом із чадом, щоб допомогти йому зрозуміти та пережити прочитане на емоційному рівні. Саме через дію дитина вчиться співпереживати, інтегруватися в оточуючий світ — а для цього потрібна драма. Навіть у маленькій пісеньці про Сороку-ворону одному пташеняті не дали каші, а інші самі без мами пішли добувати воду і місити тісто. Важливо, щоб дитина при цьому бачила ваше обличчя і відчувала ваш емоційний стан.

А ще драматичні події можуть навчити важливим речам. Наприклад, програна і розібрана у деталях казка «Коза-дереза» може навчити, що потрібно бути обережним, розбірливим і не пускати в будиночок (і в своє життя!) аби-кого; що потрібно вміти сказати «ні» і захистити себе і своє.

ВАЖЛИВО: Якщо дитина в два-три роки не хоче слухати книжки — відчепіться від неї. Поставте книжку на найвищу полицю, дайте дитині м’яч або велосипед і виходьте на вулицю!

3—4 роки: усвідомлення і пам’ять

Що зі сприйняттям? Дитина вже сприймає окремі деталі казки.

Що читати? Казки про тварин (діти тільки починають усвідомлювати себе і їм легше уявити себе лисичкою або зайчиком, ніж людиною); казки з простим сюжетом, де є початок, розвиток ситуації і результат.

Як читати? З програванням і переказуванням вподобаних історій. Дуже важливо програвати казку самому і просити дитину показати її. Навіщо?

По-перше, діти відпрацьовують свої страхи й емоції. Якщо вони не хочуть категорично показувати або відтворюють сто разів одне й те саме, це показник, що потрібно більше пограти на основі тексту. Необхідно допомогти дитині глибше проникнути і винести назовні переживання.

По-друге, що більше дитина 3—4 років покаже казку, то краще зрозуміє її. Програвання казки з дитиною — це ДУЖЕ ВАЖЛИВА тема, якщо вам потрібно встановити контакт і допомогти їй навчитися робити висновки та опановувати емоції.

5—6 років: перемога над страхами

Що зі сприйняттям? Дитина сприймає емоції і переживання.

Що читати? Чарівні та «страшні» казки із загостренням пристрастей. Герої вмирають і воскресають. Їх зраджують близькі. Дітей заводять у ліс, зачаровують, кидають самих.

Як читати? Програвати історії. Ставити запитання й обговорювати. Вчитися бачити, про що насправді казка, чого вона вчить.

Чи потрібно дитині так страждати разом із героями? Так! Дитині життєво необхідно проживати і вивільняти негативні емоції. Інакше вона застрягне в цих страхах. Наскільки ми вміємо переносити негативні емоції, настільки вміємо і радіти.

6—9 років: потрібен колектив

Що зі сприйняттям? Дитина вже може охопити весь сюжет. Ура!

Що читаємо? Чарівні казки та реалістичні твори. Історії з продовженням. Книги без картинок, щоб розвивати аудіальний канал сприйняття, який дуже знадобиться в школі, щоб сприймати інформацію на слух.

Як читаємо? Акцентуючи увагу на стосунках героїв з іншими персонажами. Як вони поводяться в конфлікті? Програємо ситуації із книг у ляльковому театрі. Придумуємо продовження історії. Бажано, щоб дитина записувала їх від руки — що більше вона напише, то краще зрозуміє.

Якщо ви з мого покоління — тих, хто пам’ятає світ без Інтернету і зростав переважно на радянських книжках, — то майте на увазі: для ваших діток вони вже не підходять. Просто тому, що вони далекі від нашої реальності. І дитині не потрібно ідентифікувати себе із якимось затурканим Незнайкою, який тиняється без діла і нічим не цікавиться. Герой-аутсайдер — не кращий приклад, коли дитина опановує поведінкові моделі, вирішує конфлікти в групі. Від моделей поведінки, які складуться в цьому віці, залежатиме успішність вашої дитини в майбутньому.

А ви читаєте своїм малюкам? Які книжки улюблені у вас та ваших діток?

Сімейний психолог Наталія ГАЄВСЬКА.