На ринках Вінниці сало продають уже дорожче, ніж м’ясо. Раніше було навпаки. За кілограм улюбленого продукту продавці просили у три-чотири рази менше грошей, ніж за м’ясо, а тепер... «Причина не тільки і навіть не стільки в африканській чумі», — зазначають фахівці. Чому український «снікерс», як називають в народі сало, так істотно додав у ціні?
Картинка з ринку
На критому ринку «Урожай» в обласному центрі одна з продавчинь виставила сало по ліву і праву руку. «Оце, що товстіше, дивіться, на чотири пальці товщина, коштує 140 гривень за кілограм, — каже жінка. — Трохи тонше, не набагато, приблизно на палець, а можливо, й менше, віддам за 130». Посередині між салом лежить м’ясо. Зокрема вирізка — найдорожча порівняно з іншими частинами туші свині. За кілограм правлять 130 гривень.
На запитання, чому сало стало дорожче від м’яса, продавець відповідає з хитринкою:
— Сама виростила, сама ціну встановлюю, — каже жінка. — Хіба воно не варте таких грошей?
Того дня на «Урожаї» сало продавали за ціною від ста гривень за кілограм до згаданих 140. За сотенну купюру можна було купити тоненьку смужечку, товщина якої не набагато більша від товщини пальця.
Не ті тепер «п’ятачки»
— Сало в дефіциті, і це правда, тому й ціна на нього пішла вгору, — ділиться думками Анатолій Гуцол, доктор сільськогосподарських наук професор Вінницького національного аграрного університету. — Причина, повірте, не тільки в африканській чумі.
Анатолій Гуцол багато років досліджує проблеми розвитку галузі свинарства. Каже, був час, коли особисто займався розведенням свиней на батьківському обійсті. Досконало володіє ситуацією, як у промисловому виробництві свинини на тваринницьких комплексах, так і в індивідуальних господарствах селян.
— Нинішня тенденція у свинарстві — перехід на м’ясні породи тварин, — уточнює співрозмовник. — Започаткували її виробники свинини на великих промислових комплексах. А тепер вже й індивідуальні власники утримують в хлівах гібридів.
Як стверджує співрозмовник, раніше домінували свині таких порід, як «Велика біла», «Миргородська сальна», «Українська степова». Такі свині давали гарне сало. Їх вигодовували в середньому до року, доки не досягали ваги 150 кілограмів і більше. Професор уточнює, що «Біла степова» — універсальна порода. Залежно від типу годівлі можна було отримувати більше або м’яса, або сала.
— Тепер у нас кругом гібриди, — пояснює співрозмовник. — Названі породи свиноматок схрещують з іноземним поголів’ям. Для чого? Для інтенсивного росту під час відгодівлі. Відповідно, скорочується час на відгодівлю тварин. Ущільнення термінів дає можливість господарникам економити кошти. Такі тварини дають більше м’яса, ніж сала. Не ті тепер свині. Точніше, на ринку з’явилося значно більше свиней м’ясної породи.
Свиняча арифметика: зиск у посередника
«Бізнес на свинях — вигідна справа», — наголошує Анатолій Гуцол. І наводить прості розрахунки. За його словами, нині, у час ажіотажу, закупівельники готові платити за кілограм живої ваги навіть по 50 гривень. Нижче сорока гривень свиней не продають. Для прикладу, за стокілограмового кабанчика заготівельник заплатить п’ять тисяч гривень. М’яса з цієї ваги буде половина або й 60 кілограмів. Якщо порахувати по сто гривень за кілограм, виходить п’ять—шість тисяч гривень. А ще ж продадуть сало, голову, язик, ноги, нутрощі.
Пан Анатолій згадав і свою арифметику. Коли він особисто тримав свиней, продавав їх вагою не менш як 120—150 кілограмів. За його підрахунками, мав чистий прибуток з однієї голови тисячу—півтори гривень.
Усе в руках комерсантів
— Свиня й корова у селі — головний заробіток для багатьох родин, — нагадує співрозмовник. — Однозначно можна стверджувати, що кількість поголів’я свиней на сільських подвір’ях скоротилася. І не тільки тому, що люди бояться африканської чуми. Хоча цей чинник також негативно позначився на чисельності свиней. На осінь й без того їх масово пускають під ніж. За виручені кошти збирають дітей до школи, а студентів — до їхніх навчальних закладів. До того ж зимою дорожче утримувати тварин. Тому свинину переробляють на тушонку.
Перед Новорічними святами, Різдвом традиційно зростає попит на м’ясо. Можна прогнозувати, що тоді сало подешевшає. Не набагато, припускає професор. Свинини не стане більше. Ринки обласного центру забезпечують салом і м’ясом здебільшого комерсанти. Вони скуповують поголів’я не тільки в господарствах селян. Беруть на великих свинофермах. Мають власні забійні пункти. Вони й ціни диктують. На думку одного з експертів у галузі тваринництва, комерсанти використовують будь-який привід, аби «накрутити» ціни. Нині поширюють інформацію серед покупців про скорочення поголів’я через АЧС. «Не пригадую жодного випадку, коли б після підвищення вартості м’яса, чи сала, ціна поверталася на попередній рівень, — каже постійний покупець ринку «Урожай» Микола Вержук. — Не станеться такого і після нинішнього подорожчання. Можете з часом перевірити».
Вінницька область.
Для порівняння
Плановий показник відгодівлі свиней породи «Велика біла» до ста кілограмів — 220 днів. Гібриди таку вагу набирають протягом 150—170 днів. Жирова тканина, з якої утворюється сало, починає відростати після шести місяців годівлі, тобто 180 днів.
ДО РЕЧІ
Як зростали ціни?
Навесні та влітку кілограм сала на ринку «Урожай» коштував 20—30 гривень. Наприкінці літа ціна почала зростати, як на дріжджах. У серпні продавали по 40—50 гривень. У вересні за кілограм правили по 90 гривень. У жовтні вартість перетнула сотенний рубіж. Наприкінці першої декади жовтня з’явилися рекордні 140 гривень за кілограм.
Порада
Щоб вибрати гарне м’ясо
— Колір м’яса має бути мармуровий, — нагадує Анатолій Гуцол. — Якщо на прилавку продукція блідого кольору, навіть не зупиняйтеся біля такого продавця. Де бачите гарне сало, з такої туші буде гарне м’ясо.
Співрозмовник радить пробувати вилкою. Якщо вона легко входить у частину туші, яку обираєте для купівлі, значить, продукція хорошої якості. Ще одна ознака. На вилці, якою проткнули м’ясо, не повинно бути багато води.
Рясні краплі вологи свідчать, що така продукція не кращої якості.
