Менський зоопарк відзначив своє 40-річчя. Єдиний зоопарк у райцентрі створив міліціонер, який підбирав поранених звірів та птахів. Нині це заклад, у якому понад 140 видів фауни, значна частина з яких занесена до Червоної книги. На трьох гектарах розгулюють мешканці Африки і Південної Америки, джунглів і тайги, спекотної Сахари і Антарктиди. Щорічно сюди приїжджає більш як 60 тисяч туристів.
На свято до зоопарку завітали численні гості. Привітав колектив і голова облдержадміністрації Валерій Куліч: «У дитинстві, коли ми з батьками їздили до діда на Коропщину, обов’язково дорогою зупинялися у Мені і відвідували зоопарк. Тому я із самого дитинства пам’ятаю, яким він був, і нині бачу, яким він є — і мені дуже приємно, що сьогодні зоопарк розвивається. У дев’яності роки справді було тяжке становище. І завдяки менській громаді його таки вдалося зберегти. Приємно чути, що цього року навіть придбали нових тварин. Це свідчить про те, що зоопарк не лише вижив, а й розбудовується, і в нього справді є майбутнє. Це, безумовно, велика заслуга колективу, який щоденно тут працює».
Для оновлення технічної бази Валерій Куліч подарував закладу 200 тисяч гривень. Голова облдержадміністрації пообіцяв комплексний план розвитку зоопарку. Зокрема, і для того, щоб меценати розуміли перспективи розвитку закладу, його найнагальніші потреби — і спрямовували на це власні кошти.
«Менський зоопарк — краса і гордість містечка Мени — був створений Геннадієм Полосьмаком на основі власної колекції тварин і птахів. Вся родина його, жителі Мени брали участь у будівництві і облаштуванні зоопарку. Завдяки численним друзям Геннадія Івановича зі всього Радянського Союзу збиралася колекція. В сутужні 90-ті роки, коли не вистояли більш могутні господарства, Менський зоопарк вижив і зберіг тварин завдяки підсобному господарству, створеному Геннадієм Полосьмаком.
Раніше ми, його друзі, приїздили в Мену провідати тварин, привезти щось для них, а нині приїздимо, щоб вклонитися його могилі. Бажано б при вході у зоопарк увічнити меморіальною дошкою пам’ять про його засновника», — з листа до редакції «Голосу України» Володимира Білотіна з Луганська.
Василь ФЕДОРІВ.
Фото надано автором.
Чернігівська область.
