Перевіряючи Інститут тваринництва степових районів НААН України (Херсонщина), експерти управління Південного офісу Держаудитслужби виявили, що під час укладання договорів на подачу води для зрошення монополіст — місцеве управління водного господарства — неодмінно включає до них пункт про надання таких собі «інформаційно-консультаційних послуг», які часто-густо не потрібні підприємству. Зокрема, дані про випаровування вологи з ґрунту надходять із запізненням. А крім того, цю інформацію можна отримати і без посередників, використавши нехитрий прилад — вологомір.

І це ще не все. З’ясувалося, що племінну худобу селекціонери постійно тримають у стійлах чи на вигульних майданчиках обмеженої площі. Для науковців це зручно — все під наглядом. Проте збільшуються витрати на утримання овець, тоді як у розпорядженні інституту — майже півтори тисячі гектарів пасовищ! До того ж вовну з тих овець тут змушені продавати нижче за її собівартість. В Україні і за її межами є попит на миту вовну, але інститут не має обладнання для її миття. Через це збитковість Інституту тваринництва степових районів перевищує нині 8,8 мільйона гривень, наголошують аудитори. От і виходить звична для вітчизняних аграріїв ситуація: немає грошей, щоб заробляти гроші.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

 

ПІДСУМКИ

Під час ревізії фінансово-господарської діяльності семи розташованих на Херсонщині установ, що підпорядковані Національній академії аграрних наук України, зусиллями аудиторів до державного бюджету перераховано 468,94 тисячі гривень.