Учора, в рамках Міжнародного тижня законодавчої відкритості, в їдальні Верховної Ради пройшов день відкритих дверей. Журналістів та операторів запросили ознайомитися з роботою закладу, на території якого немає поділу на народних депутатів чи помічників, керівників чи підлеглих. Тут радо вітають кожного відвідувача і всім пропонують однаковий асортимент. Якщо вірити записам у книзі скарг і пропозицій — незадоволених не буває.
Усього в парламенті працює дві їдальні з власним виробництвом, годують також у приміщенні під куполом і в кількох буфетах, розташованих поближче до комітетів. Мають окремий кондитерський цех. Обслуговують офіційні делегації. Загальний штат парламентської їдальні становить 110 осіб. Половина із них — кухарі. Гостей приймали в одному з приміщень, де харчуються переважно представники апарату Верховної Ради, хоча в не сесійні дні заходять сюди й народні депутати. Цей заклад працює з 1994 року. Тоді його відкрили, як то кажуть, з нуля. Столи тут застелені білосніжними скатертинами. В окремому залі працюють офіціанти.
Директор державного підприємства «Їдальня управління справами апарату Верховної Ради» Микола Бобренко каже: розрахунки роблять так, щоб протягом дня нагодувати три сотні осіб із різними уподобаннями та потребами. Проте під час пленарного тижня обсяги виробництва подвоюються. Клієнтам пропонують меню, яке оновлюється щодня. Загалом кухарі парламентської їдальні мають на озброєнні перелік із трьох сотень страв, над удосконаленням яких постійно працюють. Меню розробляє завідувач виробництва разом із технологом за безпосередньої участі директора та заступника директора підприємства. Найбільшим попитом у парламентській їдальні користуються прості страви української кухні, як-от: червоний борщ із пампушками, грибна юшка, котлетки із курятини та телятини. Хоча, за словами працівників кухні, у їдальні намагаються рухатися в Європу, як і вся країна. Тому страви стають більш складними у приготуванні, дедалі частіше особливу увагу приділяють подачі. Микола Бобренко запевняє, що відходів на кухні не буває. Мовляв, завідуюча виробництвом працює з 1994 року. За цей час вона дуже добре вивчила попит і чітко може розраховувати кількість готових страв.
Чому підвищилися ціни на обіди в парламенті? Це питання турбувало журналістів чи не найбільше. Все залежить від ситуації в країні і цінової політики самих постачальників, каже М. Бобренко. Ціна складається із собівартості продукції, з податку на додану вартість та рентабельності підприємства. Протягом дев’яти місяців 2017 року їдальня управління справами перерахувала понад три мільйони гривень податків до державного бюджету. Такими високими показниками навряд чи можуть похизуватися приватні заклади харчування, запевняє очільник підприємства. Нині керівництво підприємства працює над задумами, які покращать роботу парламентських їдалень. Поки що пресі про це не розповідають — щоб не наврочити. Однак якщо все вдасться, помітити зміни можна буде вже на початку нового року.
Ольга Грищенко (на знімку), адміністратор їдальні Управління справами апарату Верховної Ради, має 33 роки безперервного стажу роботи. Каже любить її понад усе. А найбільше за можливість живого спілкування з людьми. Це в сесійній залі народні депутати різні, а в їдальні всі однакові. Народні обранці цього скликання нічим не відрізняються від попереднього. «Всі вони прості люди, — каже. — Але найголовніше, що вони нас поважають. Як би вони там у залі не пересварилися — у нас завжди мир і спокій».
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
