Після майже річної перерви зо три сотні рибалок Херсонщини отримали змогу легально займатися промислом у пониззі Дніпра. Після створення в його акваторії Національного природного парку «Нижньодніпровський» їм це заборонили, ще й ганяли з води та відбирали впійману рибу, наче в браконьєрів. Адже став потрібен окремий спецдозвіл, а його на місці не видавали, оскільки новостворені департаменти екології обладміністрацій «не встигли» наділити потрібними повноваженнями. Після численних акцій протесту, перекриття Антонівського мосту під Херсоном, судових процесів, звернень керівництва Херсонської ОДА до уряду Кабмін таки делегував облдержадміністраціям право видавати спецдозволи.
Директор департаменту екології Херсонської ОДА Юрій Попутько розповів власкору «Голосу України», що по дозволи звернулися 18 рибалок. З них 16 необхідні папери вже отримали, а деякі встигли й на промисел вийти. «З огляду на виняткову ситуацію звернення рибалок розглядаємо у прискореному темпі — від подання документів через ЦНАП минає всього два-три дні», — каже він.
Утім, не все так добре. По-перше, через тяганину з дозволами риболовецькі артілі майже пропустили найщедрішу осінню путину з промислу тюльки. Вона триває з кінця жовтня, коли тюлька з Чорного моря заходить до Дніпро-Бузького лиману, й до початку льодоставу. Але до появи криги у лимані (температура повітря на Херсонщині вночі вже падає до мінусових позначок) залишаються лічені тижні, протягом яких іще треба підготувати знаряддя лову, відремонтувати двигуни човнів та баркасів тощо. А це означає, що повз рибалок Херсонщини пройшла левова частка прибутків від основного періоду лову.
По-друге, спецдозволи видають тільки до кінця календарного року. Тож тепер керівникам артілей і кооперативів доведеться з самого початку визначатися з лімітами й збирати довідки (в тому числі й від нацпарку «Нижньодніпровський»), аби отримати жаданий дозвіл і на наступний календарний рік...