Укр | Рус
Футбол. Дочекаємося до неділі, тоді й підіб’ємо підсумки Затримано адвоката. Отримував дві тисячі <<зелених>> неправомірної вигоди В Ужгороді виявили боєприпас минулої війни На протипожежні заходи Рівненська обласна рада спрямувала більше півтора мільйона гривень На Рівненщині відзначать 15-ту річницю співпраці з польським воєводством На Тернопільщині розгромили табір ромів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій виступає з лекцією перед студентами КНУ ім. Т. Шевченка «Століття української революції. Паралелі та уроки» Ірина Геращенко закликала підтримати акції під Посольством РФ в Україні щодо звільнення українських заручників та політв’язнів Кремля та звернулась до представників української діаспори провести подібні заходи поблизу дипломатичних представництв РФ у країнах ЄС та США (відео) Щодо закону про Антикорупційний суд залишилися дві неузгоджені позиції Безпекою школярів опікується... школярик На Луганщині мільйонерів більшає… Санітарний автомобіль для переселенців і не тільки Трагедія на трасі: загинули шестеро осіб Волонтер вражений щирістю українських школярів <<Слобожанський міст>> єднає партнерів
Загрузка...
Голосування
Чи підтримуєте ідею запровадження донорства органами людини в Україні?

Голосувати

Чи згодні ви стати донором органів післі своєї смерті?

Голосувати
На головну
13.02.2018

Старі методи роботи нової Феміди?

Юрій ОДНОРІГ

Спробуємо поставити риторичне запитання: чи бувають судові рішення абсурдними? З поваги до суду, звичайно, ніхто з цим відкрито не погодиться, адже судова інстанція повинна бути втіленням законності, об’єктивності, справедливості та неупередженості. Однак українські реалії свідчать про зовсім протилежне, пише сайт Leopolis.news.

Особливо це може стосуватися окремих рішень Галицького районного суду м. Львова та кримінальної палати Апеляційного суду Львівської області. Але про все за чергою.

Як поліція гектари «арештовувала»

З таким неймовірним фактом зіткнулося приватне підприємство «Західний Буг», що в с. Павлів Радехівського району Львівської області. Воно здійснює товарне сільськогосподарське виробництво та є одним із найбільших сільськогосподарських підприємств області.

Зовсім недавно проти посадових осіб цього підприємства поліція порушила кримінальне провадження нібито за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику). Як з’ясувалося, такі кримінальні провадження раніше поліція порушила фактично проти посадових осіб більшості великих сільськогосподарських підприємств Львівщини. Хоча нас дивує, як можна без заяви володільця чи власника землі відкривати такі провадження. Але про це далі.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилася ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.12.2017 року у справі № 461/7047/17, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області Алембеця В. М. у кримінальному провадженні, яке підтримав прокурор, про накладення арешту на майно. Цікаво, що в цій ухвалі під поняттям «майно» розглядають землі запасу та землі пайового фонду. При їх деталізації в ухвалі суду вбачається, що це є категорія земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, землекористувачам цих ділянок заборонено використовувати їх за цільовим призначенням, тобто здійснювати на них будь-які сільськогосподарські роботи.

Фактично ці земельні ділянки судовим рішенням виведено з числа тих, які у 2018 сільськогосподарському році можуть обробляти. Відповідно, ці земельні ділянки заростатимуть бур’янами в межах масивів, поряд з іншими сільськогосподарськими земельними ділянками, на яких і далі вирощують сільськогосподарські культури.

Сліпа Феміда?

Підприємство дізналося про існування такої ухвали саме з Єдиного державного реєстру судових рішень, хоча судове рішення безпосередньо його стосується. Звичайно, частина 2 ст. 172 КПК України визначає, що з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого про арешт майна може розглядатися без повідомлення іншого власника майна, однак у цьому випадку, гадаємо, такої потреби не було. Нагальної необхідності проводити судове засідання без повідомлення власників земельних ділянок не було, а навпаки, таке повідомлення могло усунути ризики, пов’язані з арештом земельних ділянок.

Тим більше, що участь у судовому засіданні іншого власника майна гарантується нормами частини 1 ст. 172 КПК України.

Приватне підприємство «Західний Буг» ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.12.2017 року оскаржило в апеляційному порядку. Однак законність цього рішення було підтверджено Апеляційним судом Львівської області від 28.12.2017 року після розгляду апеляційної скарги підприємства. Таким чином, рішення набуло законної чинності.

ПП «Західний Буг» залишається тільки донести до суспільства інформацію про обсяги абсурду, який може мати місце у результаті конкретного кримінального провадження.

Так от, суд погодився із прокурором та слідчим і визначив для себе мотиви, якими керувався під час винесення ухвали, подаємо дослівно: «...Існує обґрунтована підозра, що згадані земельні ділянки вибули із ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ внаслідок вчинення кримінального правопорушення...», а арешт таких земельних ділянок «...дозволить запобігти відчуженню, псуванню та забезпечить подальше ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА ДЕРЖАВІ...».

Читаючи зміст мотивувальної частини ухвали, на перший погляд, розуміємо, що суд має благу ціль — захист державної власності від злочинних посягань. Але в резолютивній частині ухвали вже дізнаємося, що суд, піклуючись про захист державної власності від «посягань» сільгоспвиробників, насправді накладає арешт не лише на земельні ділянки державної форми власності, зокрема нікому не визначені земельні ділянки пайового фонду, а й на земельні ділянки приватної форми власності (померлих громадян).

Якщо термін «землі померлих громадян» є ще зрозумілим для читача, то роз’яснення терміну «землі пайового фонду» ні в ухвалі суду, ні в українському законодавстві нам не вдалося знайти.

Так, під час розгляду клопотання слідчого суд встановив факт незаконного позбавлення держави її власності та задля «забезпечення повернення назад у державну власність» наклав арешт на 433,4 га сільськогосподарського призначення, власниками яких є фізичні особи, що померли, 17,4 га земельних ділянок «пайового фонду» на території Боложинівської сільської ради, Красненської селищної ради, Тур’янської сільської ради Буського району та Стенятинської сільської ради Сокальського району Львівської області та 149,2 га земель запасу на території Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області.

Фактично слідчий суддя обтяжив арештом значну за площею кількість сільськогосподарських земель.

Як суд хтозна-які землі «арештовував»

ПП «Західний Буг» з’ясувало, які фактично земельні ділянки можуть обтяжити арештом у разі внесення відомостей про такий арешт в Єдиний державний реєстр, та яких наслідків від такого рішення зазнають реальні власники та користувачі земельних ділянок.

Встановлено, що в число арештованих земельних ділянок потрапила частина тих, якими «Західний Буг» користується на підставі укладених договорів оренди із власниками таких земельних ділянок. Від загального розміру арештованих земель таких земельних ділянок налічується орієнтовно 81 га на території Карівської та Стенятинської сільських рад Сокальського району та 57 га в Боложинівській та Тур’янській сільських радах Буського району Львівської області. Слідчий, прокурор та суд, не встановивши усіх фактичних обставин під час розгляду клопотання про арешт майна, віднесли вказані земельні ділянки до земель «державної власності», які нібито «самовільно захопило» підприємство, а суд, належно не дослідивши всі ці факти, з такими висновками слідчого погодився.

Для підприємства досі залишається незрозумілим, як можна самозахопити земельні ділянки з відома власників, та ще й на підставі укладених з ними договорів оренди, право на оренду яких зареєстровано державою. Чи не абсурд? Через арешт суд заборонив підприємству використовувати ці земельні ділянки за цільовим призначенням. Наслідком такого арешту стало те, що власники земельних ділянок не отримають орендної плати, а земельні ділянки 2018 року поростуть бур’янами.

Напрошується риторичне запитання: то хто завдає більшої шкоди? Держава в особі прокурорів, слідчих та суддів чи підприємство реального сектору економіки, яке є бюджетоутворювальним в області та зі сплачених податків якого держава виплачує зарплату цим «роботягам»?

Значну кількість земельних ділянок, орієнтовно 20—30%, у більшості сільських рад становлять землі померлих громадян, правонаступники яких на момент винесення слідчим суддею ухвали про арешт у кабінетах нотаріусів та судах проходять різні стадії процедури набуття права власності за заповітом чи за законом.

Варто зауважити, що ПП «Західний Буг» за бажанням громадян-правонаступників надає правову та практичну допомогу в переоформленні права власності. Однак з моменту арешту таких земельних ділянок будь-які дії з переоформлення права власності для правонаступників померлих власників припиняються. Отож, правонаступники через ухвалу слідчого судді не зможуть отримати в законний спосіб правовстановлюючі документи на земельні ділянки та у визначений законом спосіб розпорядитися такими земельними ділянками. Очевидно, що від арешту всі без винятку правонаступники зазнають прямої шкоди у вигляді втраченої вигоди. Крім того, арешт земельних ділянок стає перешкодою в завершенні процесу набуття таких земельних ділянок у власність громадян. Знову ж таки, напрошується риторичне запитання: кому такий абсурдний арешт вигідний? Звичайно, для правонаступників вигоди тут зовсім немає, лише шкода.

Ну й основне запитання до прокурора, слідчого та судді: де тут порушені підприємством інтереси держави як власника земельних ділянок, коли реальними власниками виступають фізичні особи? Папір, звичайно, все стерпить, але хто за це нестиме відповідальність? Може, слідчий, може, прокурор, а може, суддя?

Хочемо зауважити, що арешт ухвалою суду «земель пайового фонду» в загальній кількості 17,4 га на території Боложинівської та Тур’янської сільських рад для підприємства виявився справжньою головоломкою. Адже для цих земельних ділянок ми взагалі не знайшли жодної індивідуально визначеної ознаки, яка б дала можливість їх ідентифікувати. Однак наші судді легко арештовують такі земельні ділянки, чи розуміючи, про які саме йдеться. А слідчий сам «вирішуватиме»?

Як перехитрити самого себе

Приватне підприємство «Західний Буг» проаналізувало таку категорію кримінальних справ, порушених проти сільськогосподарських підприємств Львівської області за статтею ч. 1 ст. 197-1 КК України за останні роки, виходячи із відомостей, які містить Єдиний державний реєстр судових рішень.

http://www. reyestr.court. gov.ua/Review/42772448;
http://www.reyestr.court. gov.ua/Review/53597562;
http://www.reyestr.court. gov.ua/Review/69501911;
http://www.reyestr.court. gov.ua/Review/70345334.

Як виявилося, у вказаних вище посиланнях кримінальними провадженнями, за якими також накладали арешт на земельні ділянки, на слідчого покладено обов’язок виконання прийнятих рішень. Тобто слідчий під час його виконання мав би повідомити державного реєстратора про винесену судом ухвалу для внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження конкретної земельної ділянки арештом. Без внесення таких відомостей до Державного реєстру арешт земельної ділянки — це не більш ніж фікція без будь-яких правових наслідків.

Тоді у нас виникає логічне запитання: навіщо слідчий звернувся у кримінальному провадженні до суду із клопотанням про арешт речових доказів (земельних ділянок), коли надалі по суті виходить, що відмовився виконувати судове рішення про арешт землі?

Можливий варіант відповіді ПП «Західний Буг» також віднайшло. Виявляється, що кримінальні провадження за фактом самовільного захоплення земельної ділянки порушували проти посадових осіб конкретних сільськогосподарських підприємств. Однак вироки було винесено третім особам, а це були зазвичай сторонні фізичні особи, які не мали стосунку до сільськогосподарських формувань. Причому ці особи пішли на співпрацю зі слідством, визнали свою вину в самовільному захопленні земельних ділянок та підписали так звані угоди про визнання винуватості. Навіщо ж тоді арешт?

Таким чином, наскільки нам відомо, у цій категорії кримінальних проваджень (ч. 1 ст. 197-1 КК України) слідчі та прокурори реально не виконали жодного судового рішення про арешт земельних ділянок. І тут напрошується думка, а чи не були фактично використані ці рішення в інтересах задля тиску на керівників сільськогосподарських підприємств? Сподіваємося, що ні, бо тоді мета ця видається далеко не благородною.

ПП «Західний Буг» впевнене, що ухвалу слідчого судді від 06.12.2017 року у кримінальному провадженні №12017140000000726 про арешт майна (земельних ділянок) слідчий також реально не виконає. Оскільки для того, щоб внести відомості про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в ухвалі суду кожну таку земельну ділянку потрібно щонайменше ідентифікувати: має бути кадастровий номер кожної окремої арештованої земельної ділянки, якого насправді ні сторона обвинувачення, ні суд у судовому засіданні не встановили та в ухвалі суду не вказали, а саму земельну ділянку слідчий має винести в натурі на місцевості для її огляду та забезпечення збереження як речового доказу.

Це те саме, коли заарештувати фізичну особу, але не вказати її прізвище, ім’я та по батькові, а також місце її перебування на момент арешту.

Цікаво, а чи пам’ятають прокурори, що у статті 41 Конституції України урочисто зазначено, що «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю...». Чи, може, їм до вподоби прислів’я сталінських прокураторів: «Закон, мов дишло: як повернув, так і вийшло»?

Юрій ОДНОРІГ, Голова громадської спілки «Аграрії Львівщини».

P. S. Доки готувався матеріал, стало відомо, що Галицький районний суд м. Львова скасував арешт на земельні ділянки в частині позбавлення права на їх використання приватному підприємству «Західний Буг» — йдеться про окремі ділянки, з власниками яких укладено договори оренди землі ще задовго до накладеного арешту.

Всі статті рубрики На головну