28 лютого Конституційний Суд України ухвалив рішення щодо невідповідності Конституції України Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI.
Вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, КС виходив із того, що закони та інші акти визнаються неконституційними, якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша статті 152 Конституції України).
У мотивувальній частині Рішення Конституційний Суд України зазначив, що процедура розгляду та ухвалення оспорюваного закону відбулася за сукупної дії обставин, які вказують на те, що було порушено процедуру розгляду та ухвалення проекту закону. Зокрема, судді вказали на: відсутність обговорення проекту закону у другому читанні; позбавлення народних депутатів України права на розгляд Верховною Радою України поданих ними поправок та пропозицій до проекту закону № 9073; перебування народних депутатів України під час ухвалення проекту закону № 9073 у місцях, які унеможливлюють особисте голосування; блокування народними депутатами України виступаючих, фізичне перешкоджання голосуванню під час ухвалення проекту закону 
№ 9073 у залі засідань Верховної Ради України, що завадило народним депутатам України особисто голосувати; голосування одних народних депутатів України картками інших, які перебували в залі засідань Верховної Ради України під час голосування за проект закону № 9073; голосування одних народних депутатів України картками інших, які не перебували у залі засідань Верховної Ради України під час голосування за проект закону № 9073.
Закон України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами визнаний неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.