Укр | Рус
Футбол. На шляху до Мадрида Щоденне зведення Міноборони України щодо обстановки в районі проведення операції Об’єднаних сил Сьогодні увечері на Майдані відбудеться акція на підтримку українських моряків, військовополонених, заручників, політв‘язнів Вінниця: «Новий рік по-європейськи» - і «Без обмежень»! Оголошення незалежної православної церкви можна прирівняти до державотворення, - представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко Лідер фракції "Народний фронт" Максим Бурбак окреслив позитиви в роботі парламенту за рік, що минає Фракція БПП пропонує створити у парламенті робочу групу для опрацювання законодавства щодо назв церков і майна релігійних громад Луцьк. Водія, що збив насмерть 9-річну, суд звільнив з-під варти під особисте зобов'язання Радіостанції - подарунок для поліції Сумщини від Японії Чому елеваторам на Сумщині блокують газопостачання?!. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій запросив Всесвятійшого Патріарха Варфоломія прибути до України і виступити у Верховній Раді України Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши засідання Погоджувальної ради, привітав усіх зі створенням Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні (відео) Фракція Радикальної партїі пропонує у середу провести закрите засідання парламенту щодо наслідків воєнного стану У 5 категорій населення Львівщини - проїзд безплатний З Олегом Мельничуком - Сміла разом з Україною: «Своїх не лишаємо»
Загрузка...
На головну
13.03.2018

«Усі ми — тарасівці, всі ми — Тарасові діти»

У день 204-річчя Кобзаря на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку львів’яни встановили нове досягнення до Книги рекордів України — «Найбільша кількість хористів на одній локації». Понад 1000 учасників хорів області виконали «Заповіт». Представник Книги рекордів вручив відповідний сертифікат Голові ЛОДА Олегу Синютці. Під час свята також відбулось вручення державних відзнак від імені Президента. Серед лауреатів поет Богдан Стельмах та скрипаль-віртуоз Юрій Кульчицький. Зведений із 42 колективів хор виконав також «Думи мої, думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий» та Гімн України. Зі словами вітання до пристуніх звернувся Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів (на знімку).

У 204-ту річницю від дня народження Великого Кобзаря Президент Петро Порошенко вручив національні премії імені Тараса Шевченка. Цього року Шевченківськими лауреатами стали художник Павло Маков (за мистецький проект «Втрачений Рай»), публіцист Сергій Плохій (за книгу «Брама Європи»), композитор Вікторія Польова (за хорову симфонію на канонічні тексти «Світлі піснеспіви»), представники творчого об’єднання «Вавілон 13», режисер Володимир Тихий та оператори Ярослав Пілунський, Сергій Стеценко і Юрій Грузінов (за цикл історико-документальних фільмів про Майдан 2013—2014 років), письменниця Емма Андієвська (за книги віршів «Щодення: перископи», «Маратонський біг», «Шухлядні краєвиди», «Бездзиґарний час», «Міста-валети»).

Під час урочистостей з нагоди вручення Шевченківських премій Президент нагадав, як улітку 1891 року невелика група студентів, найвідомішим з якої був Іван Липа, під час прощі до Канева заприсяглася створити українську таємну політичну структуру.

«Їх тоді було лише четверо тих, хто заснував «Братство тарасівців», ймовірно, першу на Наддніпрянщині організацію, яка поставила на порядок денний питання про політичну незалежність України. Сьогодні десятки мільйонів українців цілого світу — не лише в Україні, а й на всьому просторі від Аргентини до Австралії — члени цього Братства. Усі ми — тарасівці, всі ми — Тарасові діти», — наголосив глава держави.

У своїй промові Президент відзначив зміцнення позицій української мови в різних сферах суспільного життя — на радіо та телебаченні, у кінематографії і книговидавництві, та нагадав, що якраз напередодні цьогорічних Шевченківських днів Конституційний Суд України визнав неконституційним мовний закон від 2012 року. «За потаємним задумом його авторів, явних і залаштункових, закон мав довершити чорну справу творців Валуєвського циркуляра та Емського едикту. Конституційний Суд лише виписав свідоцтво про смерть того злочинного акта, а де-факто кінець його настав кілька років тому. За час, що цей закон лежав у суді, ми осучаснили мовне законодавство, воно пішло далеко вперед у зміцненні позицій української мови в абсолютно різних сферах суспільного життя», — наголосив глава держави.

За словами П. Порошенка, найбільш відчутним після введення позаминулого року в дію закону про квоти для радіостанцій є збільшення присутності української мови в радіоефірі, помітні позитивні зміни на телебаченні, де теж почав діяти закон про відповідні квоти для української мови.

Цим само шляхом іде й національний кінематограф, адже 2017-го тільки за державної підтримки завершено 47 різножанрових фільмів, а цього року на кіновиробництво планується виділити мільярд гривень, що удвічі більше, ніж попереднього. «Нарешті відроджується українське кіно. Податкові та митні преференції, новітні моделі кіновиробництва — це кілька місяців тому закріпили законом про державну підтримку кінематографії», — сказав П. Порошенко та зауважив, що й глядач почав своїми грошима активно підтримувати кіновиробництво, адже у 2017 році в українських кінотеатрах на фільми українського виробництва було придбано 1,5 мільйона квитків.

Позитивні зрушення намітилися й у вітчизняному книговидавництві. «Політичне рішення обмежити імпорт книжок із країни-агресора та боротьба з контрабандою, якою ці книги завозилися, створили нові ніші для нашого книговидавництва, нові можливості. Дуже добре, що українських книжок зараз стає набагато більше, зросли обсяги перекладеної літератури. Люди дедалі більше, нарешті, читають українською», — сказав Президент, відзначивши при цьому, що для якісного та кількісного прориву ще потрібно працювати. У зв’язку з цим він доручив уряду знайти економічні важелі для стимулювання книговидання.

Також Президент висловив переконання, що мовне питання не має знову стати на порядок денний виборчої кампанії, та повідомив, що найближчим часом підпише указ про розробку десятирічної програми укорінення та зміцнення державного статусу рідної української мови.

Сергій КОВАЛЕНКО.

Полум’яне слово «Кобзаря»

Традиційно 9 березня сотні жителів Луцька прийшли до пам’ятника Тарасу Шевченку, аби відзначити 204-ту річницю від дня народження батька нації. Лунали твори поета, полум’яне слово про нього мовила кандидат історичних наук, доцент

Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Галина Панишко. Дорогу кожному українцеві книгу принесли з собою 88 лучан. Спеціальне журі визначило серед учасників цієї акції володарів найстарішого видання, ним став «Кобзар» 1906 року, а також наймолодшого і найстарішого шанувальника цієї унікальної книги. Всі вони отримали в подарунок новенькі видання.
Зворушливо прозвучала розповідь лучанки Галини Патути про трагічну долю її родини, яка відразу після Другої світової війни була вивезена в Сибір лише за те, що її старший брат, студент Луцького педучилища, в чергову річницю дня народження Тараса Шевченка читав його вірші. За те ж «свавілля» в схожий спосіб було покарано ще шість родин патріотично налаштованих юнаків. Серед найдорожчих сімейних реліквій, які родина повезла в далекі краї, був і «Кобзар», видрукуваний в 1914 році. З ним жінка прийшла на свято.

Того ж дня у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка відбувся тематичний концерт «Тарасові заповіти» за участю переможців обласного огляду бандурного мистецтва. В суботу, 10 березня, в річницю смерті поета, біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулася панахида, яку відправили священики Свято-Троїцького кафедрального собору УПЦ Київського патріархату.

Максим СОЛОНЕНКО.

Волинська область.

«Катерина» прийшла на Луганщину 

У рамках проекту «Український Схід» відбулась низка культурно-мистецьких акцій із вшанування Великого Кобзаря. Цей проект реалізується Міністерством культури спільно з Луганською та Донецькою військово-цивільними адміністраціями, волонтерами і спрямований на підтримку військових і цивільних, які перебувають у зоні АТО.

Цьогоріч урочистості були організовані у Сватівському районі. Програма «Шевченківських днів» на Луганщині була дуже насиченою та різноплановою: зустріч із митцями у центральній районній бібліотеці «Пророк єднання і свободи», яка завершилась переглядом постановки поеми Тараса Шевченка «Катерина» режисера Наталії Ноєнко, читацька конференція «Тарасові шляхи: від земних життєдайних криниць — до високостей волі та духу», виставка народних майстрів, показ короткометражних стрічок про Шевченка від студії «Віател» та святковий концерт. А головною подією арт-десанту стала вистава «Спогад» за мотивами творів Шевченка у постановці Хмельницького академічного обласного театру ляльок.

Творча команда проекту: сучасний кобзар, народний артист України Роман Гриньків, поет Артем Полежака, співачки Лариса Дедюх, Ольга Нестеренко і Анжеліка Рудницька передали українські книжки до бібліотек селищ Свистунівка та Коломийчиха.

Павло ВОРОНЦОВ.

Луганська область.

І медики читають великого поета

У Тернопільському державному медичному університеті імені І. Горбачевського напередодні святкування 204-ї річниці з дня народження великого Кобзаря започаткували проект «ТДМУ читає Шевченка». Примітно, що в цьому процесі активно беруть участь іноземні студенти, адже у ТДМУ навчаються 1 500 представників понад 50 країн. «В рамках проекту зняли промоційне відео, яке має на меті надихнути молодь цікавитися творчістю Тараса Шевченка та інших українських письменників. Учасники зйомок одягли своє національне вбрання, аби підкреслити розмаїття культур, яке є в нашому університеті», — повідомляє прес-служба вишу.

А у головному корпусі Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка відкрили виставку творчих робіт викладачів і студентів кафедри образотворчого мистецтва і дизайну, присвячену дню народження Шевченка. Тематика експозиції різноманітна: портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетно-тематична композиція. Зокрема, можна побачити роботи заслуженого художника України Романа Вільгушинського, заслуженого діяча мистецтв України Михайла Кузіва, заслуженого архітектора України Михайла Нетриб’яка та творчий доробок студентів.

Надія МИКОЛАЙЧУК.

Тернопільська область.

Думка Пророка лине крізь віки

Заспівом «Реве та стогне Дніпр широкий» народний аматорський хор «Барви Покуття» с. Прутівки відкрив урочистості з нагоди 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка в Снятині (Івано-Франківська область). У концерті, що відбувся в районному Будинку культури, взяли участь прутівські жіночий ансамбль, чоловічий квартет «Явір», троїсті музики. Школярі підготували літературно-музичну композицію. Привітали краян зі святом голова райради Іван Угрин, керівництво РДА, просвітяни. В гості завітали й студенти Снятинського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету.

У Снятинському районі шанують Тараса Шевченка. В райцентрі і селах загалом є 37 пам’ятників Кобзареві, це рекорд серед адміністративних одиниць країни. До кожного з них цими днями поклали квіти, відбулися пам’ятні урочистості. Район виростив шість лауреатів Шевченківської премії. У фойє райради цими днями розгорнута виставка творчого доробку одного з них, художника Василя Касіяна.

Людмила СТРАЖНИК.

Івано-Франківська область.

 

Всі статті рубрики На головну