Напевне, в природі кожної жінки закладено потяг до творчості, створення затишку й краси. Та далеко не всі стають рукодільницями професійного рівня — як от Оксана Трикашова з Онуфріївки. Цю жінку можна вважати справжнім творчим поліглотом.

Вона — майстер із шиття, в’язання, вишивки, в районному центрі дитячо-юнацької творчості веде гурток із моделювання іграшок-сувенірів. А нещодавно вона взялася опановувати інноваційне мистецтво — пісочну анімацію. У ній теж знайшла творчу втіху та навчає цієї техніки своїх юних вихованців.

Узятися за пісок пані Оксану надихнули, перш за все, виступи переможниці конкурсу «Україна має талант» Ксенії Сімонової. «Мене увесь час захоплює щось нове, — розповідає майстриня. — Пісочна анімація зацікавлює не лише тим, що це діалог рук із піском, гра світла й тіні, в результаті чого народжується картина. Стаючи за пісочний стіл, потрібно ще й до дрібниць продумати сюжет картин, відточити швидкість і чіткість кожного руху, та ще й вкласти їх у музичний супровід».

Звісно, щоб займатися пісочною анімацією, потрібне відповідне обладнання. Його виготовив для Оксани її чоловік. Так і розпочалося «приручення» піску. Щоправда, спочатку це було такою собі арт-терапією. Перед початком занять у гуртку Оксана залучала дітей, які щойно приходили з уроків, до малювання піском. Так знімається емоційна напруга, розвивається творчість та фантазія.

«Для дітей це — як створення дива, казки, — каже Оксана. — Вони завжди із задоволенням працюють із піском».

До речі, виявляється, анімаційні сюжети можна створювати не лише піском, а й іншими сипучими матеріалами, навіть продуктами — меленою кавою, сіллю, манкою, борошном. Із допомогою останнього ази пісочної анімації почала освоювати одна з учениць Оксани — Віка Верба. «Вдома, готуючи з мамою вареники, я тренувалась на борошні, — розповідає дівчинка. — А вже потім у хід пішов очищений пісок».

Спочатку складається сюжет, записується на папері. Потім кожен виконує свою партію — тонким шаром на скло з підсвічуванням наноситься малюнок, який динамічними рухами під звуки музики перетворюється на картину. А коли ця робота з’являється на екрані за допомогою проектора, це стає видовищем, яке заворожує.

Свою першу спільну роботу під назвою «Де ночує водяна лілія» Оксана Трикашова і Віка Верба продемонстрували минулого року перед учасниками обласного семінару для директорів позашкільних закладів. Це була інсценізація казок Василя Сухомлинського, приурочена до 100-річчя його народження.

Об’ємну «Новорічну композицію» пісочні аніматори показали перед учасниками районного методичного об’єднання вчителів. А з патріотичною композицією «Моя Україна» виступили в концертній програмі під час проведення обласного конкурсу «Вчитель року 2017». І своєю майстерністю викликали серед глядачів справжній фурор. Особливого ефекту додавало те, що виступали саме дуетом, адже кожен рух одного виконавця чітко доповнював рухи іншого, а в результаті виникло довершене зображення.

«У мистецтві немає меж творчості й фантазії, — переконана Оксана. — І в кожного покоління є свої захоплення та вподобання. Є, наприклад, задум зайнятись із гуртківцями пісочно-водяною анімацією, малюванням кольоровою шерстю».

Цю листівку-привітання (на знімку) Оксана та Віка намалювали вправними рухами в подарунок жінкам. А на словах побажали миру, творчості, яка відволікає від буденності, і щоб у житті кожної було місце для казки!

Кіровоградська область.

Фото надано автором.