Як часто ви бачите вашу дитину без телефону в руках? Як часто вона гортає книжки, а не сторінки соціальних мереж? Знайома проблема?..
Моїй сестрі 11 років. Як і більшість її друзів, вона вже має власний блог, де розміщує відео про своє життя. Тобто будь-яка прогулянка, виконання домашнього завдання, похід до супермаркету, а іноді й прийом їжі супроводжуються відеозйомкою. Крім того, вона веде сторінки у декількох соціальних мережах, куди щоденно викладає фото та пише пости (повідомлення). У її віці я навіть уявити собі не могла, що можна зустрітись із величезною компанією друзів і «весело» проводити час... кожен у своєму телефоні.
Ідеї для відео та натхнення сестра бере у тому самому Інтернеті, передивляючись ролики українських та зарубіжних блогерів — людей, чий заробіток залежить від того, скільки користувачів стежать за їхнім блогом та ставлять лайки. Блогером сьогодні може стати кожен. І старий, і малий нині розповідає на камеру про своє цікаве, а інколи і не дуже, життя. Ще 10 років тому, побачивши на вулиці людину, яка знімає себе на камеру, ми крутили пальцем біля скроні. А вже сьогодні слідкуємо за життям цих «навіжених» і самі заводимо акаунти на YouTube. Схоже, мода на популярність охопила суспільство. Кожен прагне слави, адже вона гарантує гроші. Технічно все просто: телефони з камерою є у всіх. Не важливо, що ти демонструєш і як. Але у цього «не важливо» є наслідки...
Основна аудиторія відеоблогерів — діти та підлітки. У кращому разі ваша дитина обере для себе канали про іграшки, тварин, живопис, танці чи мультики. Але не даремно Інтернет вважається вільною платформою. Цензура, на відміну від телебачення, тут дуже послаблена. У рубриці «рекомендовані відео» може з’явитися що завгодно, адже гроші за рекламу платять рекламодавці. І в результаті маємо гротескне: ваша семирічна квіточка переглядає відео про тонкощі відносин між чоловіком та жінкою, а синочок, замість нової колекції машинок, дивиться, як якийсь столичний мажор їсть зі смітника. Діти легко піддаються впливу і наслідують своїх кумирів.
Але суть проблеми навіть не в блогерах і гаджетах... Прогрес у світі технологій, з одного боку, можна вважати позитивним явищем, бо це полегшує наше життя. Проте є й зворотний бік медалі — знецінення людських стосунків. Прищеплюйте своїм дітям правильні цінності. Нехай для них буде важливим не те, скільки лайків під їхніми фото, а те, скільки у них справжніх друзів, готових підтримати й прийти на допомогу. Частіше знаходьте час, аби просто прогулятися з дитиною; розкажіть їй легенди рідного міста, покажіть краєвиди. Розвивайте таланти свого малюка, щоб допомогти йому знайти себе у корисній професії. Відвідування різних гуртків та спортивних секцій найліпше відволікатиме від постійних блукань просторами Інтернету.
Яна ЧЕПЕЛА,
студентка (19 років).
Фото з відкритих джерел.
