Майже три роки на Луганщині працює програма ООН, спрямована на створення робочих місць та розвиток бізнесу. Старший спеціаліст з питань підприємництва та зайнятості програм розвитку ООН Олександр Осовець відзначає її три ключові активності: організацію навчання бізнес-новачків, гранти для розвитку бізнесу до 10 тис. доларів і для переселенців, і для місцевого населення, а також консультаційні послуги для тих, хто отримав грант, але не має досвіду ведення бізнесу.

Про активність жителів області, з якою вони використовують можливості для відкриття власного бізнесу, говорить той факт, що на один грант у середньому подається до десяти заявок. Загалом за минулі роки в області виграно понад сто грантів. Це різні проекти, починаючи від виробництва харчових продуктів і закінчуючи сферою побуту, обслуговування, сервісу. 10 тис. доларів — це серйозна сума, яка дає змогу придбати обладнання і влаштувати невеличке виробництво. Підприємець із Сєверодонецька Вадим Любченко, наприклад, купив автономну машину, винайшов новий спосіб ремонту доріг шляхом розжарювання асфальту і разом зі своєю командою тепер ремонтує дороги свого міста.
Безперечно, є досить цікаві історії успіху. Одна учасниця програми відкрила курси з підготовки до ЗНО, інший купує в населення молоко за ціною, яка влаштовує людей, і виробляє з нього сир. В іншому випадку жінка, яка все життя працювала в банку, створила в Лисичанську підприємство, пече чудові млинці і продає як вуличну їжу. І це також успішна історія. Майже 80% отримувачів грантів — це люди від 25 до 50 років. Нині у новій хвилі грантів є й один атовець, який вчиться вести бізнес.
Водночас Олександр зазначає, що часом дуже складно подолати різні стереотипи, пов’язані з отриманням грантів. Дехто не вірить, що грошову допомогу можна отримати чесно, мовляв, тут є якийсь підступ.
— Однак люди, які скористались цією підтримкою, переконують у її реальності та ефективності, — розповідає Олександр. — Просто треба подати реалістичну ідею і правильно її оформити. Гроші повертати не потрібно — і це головна фішка. У людей історично немає досвіду ведення підприємництва, тому їм складніше зрозуміти, як і куди слід рухатись. Можливо, вони тяжко працюють, але не так ефективно, як потрібно. Скажімо, не вміють продавати те, що виробляють, — немає таких навичок. Тому ми з тренерами намагаємось допомогти їм розв’язати цю проблему. Як показує життя, є люди без жодного досвіду підприємництва, але в них усе виходить.
Донецька область схильніша до промислових видів бізнесу і зазвичай це масштабніші проекти. А Луганщина краще налаштована на сферу послуг, сервісу, у тому числі сільськогосподарського спрямування. Цікаво, що люди, які вирішили спробувати займатись бізнесом, розуміли, що це цілком реально. Скажімо, навіть із шахтаря можна зробити підприємця, хоча в працівників вугільної промисловості традиційно склалась інша позиція. Дехто вважає, що повинен лише добувати вугілля, а не «крутити хвости свиням». Щоправда, прикладів успішного бізнесу колишніх шахтарів поки що мало, але вони є. Можливо, інколи люди недооцінюють власні сили, вважає Олександр, але коли вони впевнені в собі, то їм потрібна фахова допомога. Розказати, показати, як це треба зробити, враховуючи набуті знання.
До речі, серед учасників грантів є багато жителів з так званої сірої зони. Існує міф, що на території, близькій до лінії розмежування, — а це Золоте, Попасна, Щастя, Станиця Луганська, — вести бізнес неможливо. Але це не так. Як показує практика, тут активно створюються різні невеличкі власні підприємства і працюють доволі успішно. Скажімо, у Станиці один житель відкрив майстерню з ремонту велосипедів, яка має великий попит у населення. У Щасті відкрився приватний кабінет стоматологічних послуг, бо там не вистачає такого виду бізнесу, у прифронтовому Золотому створено кафе, а в Попасній — невеличкі ремонтні підприємства з метало- чи деревообробки.
Цьогоріч програми ООН спрямовані на підтримку ПТУ. На ринку праці не вистачає робітничих професій, отже, є намір допомогти місцевим ПТУ оновити свій виробничий і навчальний процес.
— Тобто ми хочемо придбати для них обладнання і провести навчання вчителів, — розповідає Олександр. — Щоб ті, хто сьогодні вчиться в ПТУ, також були успішними, а не лише ті, хто веде бізнес.

Підготував власний кореспондент у Луганській області Павло ВОРОНЦОВ.