У Національному музеї літератури України відбувся неперевершений поетично-пісенний марафон з нагоди святкування Міжнародного дня матері. Марафон тривав три години. Співробітники музею вклали багато сил та любові в організацію -- і вийшло по-справжньому сімейне свято!
На знімках:
заступник гендиректора з науково-освітньої роботи
Раїса Сеннікова (четверта праворуч),
ведуча марафону
Оксана Твердохліб (друга ліворуч)
та учасники марафону.
У ньому взяли участь і школярі, і дорослі, серед яких -- знані письменники, поети, відомі артисти. Хотілося б згадати всіх учасників, адже виступ кожного був неповторний, надзвичайно щирий і по-своєму зворушливий. І всі вони без винятку заслуговують на безліч чудових слів і бурхливі оплески. Усі разом учасники марафону створили величну і прекрасну СИМФОНІЮ СВЯТОЇ ЛЮБОВІ ДО МАТЕРІ.
Невимовною ніжністю озивався в душі кожного учасника образ матусі. Кожен із дитинства і до останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ матері. Ми вічні боржники перед ними. "За все, що маю, дякую тобі, За все що маю і що буду мати" (Микола Луків). Учасники марафону щирими словами дякували матерям за їхню працю, ласку і любов; бажали, щоб кожен день здавався святом -- квітучим, щедрим і багатим.
Запам'ятався виступ письменниці, заслуженої артистки України Лариси Недін з такими її філософськими роздумами, як Мати-Земля, Мати-Всесвіт, Мати-життя. Неперевершеною була поетична композиція вихованців Скандинавської гімназії. Учні музичної школи продемонстрували свої таланти -- і від тої музики на очі наверталися сльози. Наталія Ребрик (керівник тріо "Золоте перевесло" і лауреат Міжнародної премії ім. Гулака Артемовського), виконала пісню "Хата моя, біла хата" і зірвала найбурхливіші оплески. Також хочу відзначити і виступ учениці гімназії ім. Драгоманова, яка зачитувала листа Лесі Українки до своєї мами Олени Пчілки.
Саме після цього виступу креативні співробітники музею запропонували всім охочим дуже цікаву акцію -- написати листи своїм мамам, в яких зворотною адресою значитиметься Національний музей літератури України. І чимало людей охоче відгукнулися на ідею.
Учасники марафону віддали належне і тим матерям, які вже пішли з життя. Так, наприклад, авторка цієї замітки читала власні вірші, присвячені світлій пам'яті її мами: "Сонет для мами" та "Як ти, рідненька", котрі раніше вже були опубліковані в газеті "Голос України".
Ведуча марафону -- старший науковий співробітник музею Оксана Твердохліб -- провела свято натхненно й професійно. Наприкінці всі разом заспівали пісню "Чорнобривці".
Щиро дякую колективу Національного музею літератури та його керівництву -- генеральному директору Галині Сороці, її заступнику з науково-освітньої роботи Раїсі Сенніковій, заступнику з науково-методичної роботи Тамарі Сидоренко, а також усім учасникам поетично-пісенного марафону.
З глибини мого серця йдуть наступні слова. Дорогі, рідні, кохані матері нашої багатостраждальної України, бажаю вам якнайшвидше дочекатися тієї пори, коли закінчиться війна. Нехай сонце своїм теплом зігріває ваші душі, нехай перед вашим поглядом розквітають сади, колосяться лани, а в чистому мирному небі розливається пісня жайворонка. І надалі засівайте душі ваших дітей зерном знань, правди, духовності, чеснот, культури, любові до Батьківщини. Будьте красивими, гордими, щасливими! І нехай набудуть ці слова пророчої сили! Прийміть доземний уклін!
Тетяна КОМЛІК.
Фото Віталія ПРИХОДЬКО.
Київ.
