На ринках Херсонщини звичайна баранина перетворюється на справжній делікатес. За кілограм її просять від ста гривень, і таке м’ясо ще треба пошукати — у великі міста його привозять аж ніяк не щодня. Водночас тваринники бідкаються: овець на забій купують дуже мало, і перекупники в основному пропонують ціну, що не завжди дає змогу окупити навіть витрати на вирощування тварин. Така сама проблема і у дослідному господарстві «Асканійське» в Каховському районі області. Тут утримують понад 2,5 тисячі особин асканійського мериноса, з якого і м’ясо добірне, і руно «золоте» отримують. Хоча з найбільшою, як на нинішні часи, отарою в Таврії, і клопіт чималенький.
— На степовому різнотрав’ї вівці справно плодяться — тільки нинішньої весни отримали майже півтисячі голів приплоду. Та приплід не означає прибуток, на жаль. За кілограм баранини живою вагою більше 34 гривень не дають. А її собівартість доходить до 40 гривень, — нарікає директор держпідприємства «Асканійське» Віктор Найдьонов.
Постійне скорочення отар (з понад дев’ятисот тисяч до п’ятдесяти за чверть століття) на Херсонщині призвело до того, що тутешні м’ясопереробні підприємства взагалі відмовилися працювати з бараниною. Тому ж «Асканійському», приміром, доводиться збувати її на м’ясокомбінати Києва та Київщини, а настрижену шерсть — і поготів до Польщі. Адже продавати відгодованих овець треба партіями, а місцеві перекупники згодні купувати по одній-дві тварини, і то далеко не завжди. За такої ситуації на продовольчому ринку регіону незабаром, схоже, легше буде відшукати австралійську кенгурятину, ніж херсонську баранину.
Херсонська область.
