Питання енергонезалежності залишається одним з найважливіших впродовж усіх років незалежності. Намагаючись його вирішити, експерти зламали не один спис, розмірковуючи, звідки імпортувати безпечніше й вигідніше. Проте при цьому часто забуваємо про власні ресурси. Виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній України Роман Опімах нагадує, що за запасами газу Україна посідає третє місце в Європі.

Роман Опімах, виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній України. 

«Навіть якщо ми нічого не вкладатимемо у геологорозвідку, нам їх вистачить на понад 30 років. У світі газ добувають значно швидшими темпами. У нас — це два відсотки щороку від загального обсягу запасів. У світі цей показник становить шість відсотків за рахунок кращих технологій. Тобто у нас сьогодні величезне відставання, яке потрібно скоротити за рахунок інвестицій у галузь, оновлення парку бурового устаткування. Можемо не лише забезпечити газом себе, а й почати його експорт», — переконаний Р. Опімах. «Голос України» запитав його, чи має шанси наша держава стати незалежною від імпорту газу й чи щось реально робиться у цьому напрямі.

— Який нині відсоток видобутого в Україні газу відносно імпортованого?

— Україна все ще є енергозалежною країною. Нині власний видобуток становить майже 65 відсотків від загальної потреби й, відповідно, імпорт — 35 відсотків. У грошовому еквіваленті на закупівлю газу Україна витрачає більше трьох мільярдів доларів щороку. Якщо ж рахувати вартість усіх імпортних енергоносіїв, то ця сума становить 11 мільярдів доларів щороку. 

Як асоціація ми постійно підтримуємо розвиток власного видобутку не лише через енергетичну безпеку, а й тому, що це вигідно з економічної точки зору.

— Що для цього робиться?

— Нині уряд потужно підтримує розвиток вітчизняної видобувної індустрії. Цей напрям визнано стратегічним. У галузі уже була реалізована низка важливих реформ, які міжнародні експерти визнали суттєвими.

Перша стосувалася введення стимулюючого оподаткування нових газових свердловин. Це був певний компроміс, який дав змогу зберегти надходження до бюджету у короткостроковій перспективі і водночас стимулювати буріння нових свердловин. При цьому уряд гарантує інвесторам, що протягом п’яти років ставка податкової ренти не змінюватиметься. Тобто це своєрідний мораторій на підвищення податків, що важливо, бо бізнес скаржиться на брак стабільності. Суттєва зміна податкової політики відбулася й у контексті децентралізації ренти. З 2018 року п’ять відсотків від ренти компанії відраховують на розвиток місцевих громад.

Друга важлива реформа — дерегуляційна. Дозвільна система тепер відчутно покращена. А саме, прискорена на 18 місяців, прибрано цілу низку (понад 15) дозвільних процедур, які існували ще з радянських часів  або ж були так званими українськими ноу-хау. Сьогодні система уніфікована, зрозуміла й наближена до кращих міжнародних зразків.

Третя реформа, на яку всі дуже очікують, — надання нових ділянок на аукціонах. Це можливість проведення відкритих прозорих торгів, запрошення до участі у них міжнародних інвесторів. Нині галузь уже може запропонувати перелік із 50 ділянок по всій Україні загальною площею понад 15 тис. кв кілометрів, які можуть бути запропоновані інвесторам.

Але тут є важлива проблема — як інвестор вирішить, що та чи інша ділянка є цікавою? Ключове значення тут має доступність геологічної інформації. Сьогодні ця система залишається досить архаїчною. Лібералізація у цій сфері залишається значущою умовою для подальшого розвитку газодобувної галузі. Також необхідно прибрати безаукціонні механізми надання ділянок. 

— Чи є вже результати цих реформ?

— Сьогодні ми спостерігаємо пожвавлення операційної діяльності на газодобувному ринку. Якщо порівняти кількість нових свердловин (тих, що з’явилися у першому кварталі 2018 року) з першим кварталом 2017-го, то частка приватних газовидобувників, які займалися їх розробкою, зросла на 80 відсотків. Це своєрідний лакмусовий папірець — значить, така діяльність для бізнесу стає привабливою. Але всі ці свердловини були пробурені за наявності екологічної експертизи, проведеної торік, що дозволяється законодавством. Усі нові свердловини мають проходити процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). («Голос України» писав про цю проблему у номері від 15 травня 2018 року № 87 (6842). Її суть у тому, що закон, що запускає процес ОВД, набув чинності, а підзаконні акти, які б мали «розписати» механізм його здійснення, так і не були належним чином розроблені. — Ред.).

Загалом, ми вже бачимо позитивний вплив цих реформ й сподіваємося, що у подальшому, за підсумками цього року, видобуток газу зросте на сім відсотків порівняно із зростанням у 2,5 відсотка торік.