Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому як закон проект закону № 1553 «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо збереження пам’яток культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні). Зміни в законодавстві дають змогу захистити від незаконних забудов та руйнування такі архітектурні пам’ятки в Україні як історичний ансамбль міста Львова, Софійський собор, Києво-Печерську лавру, будівлю університету в Чернівцях (колишня Резиденція буковинських митрополитів), старовинні дерев’яні церкви на Львівщині, а також природну пам’ятку — букові праліси Карпат. За відповідний закон проголосували 232 народні депутати України.

«В Україні загалом є сім пам’яток, які внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ми самі ж попросили включити їх до списку визначних пам’яток світу, від імені держави задекларували, що виконуватимемо затверджені правила Комітету ЮНЕСКО... Натомість вийшло так, що на законодавчому рівні в Україні навіть немає визначення «об’єкт всесвітньої спадщини» та «буферна зона». І це перший головний «аргумент» в судах від добре оплачуваних адвокатів грошовитих вандалів. Саме через відсутність у законодавстві України норм, які б захищали пам’ятки ЮНЕСКО в Україні, громадськість та експерти з пам’яткоохоронної діяльності роками доводять порушення в судах. Як наслідок — немає такого тижня, щоб, до прикладу, львів’яни не говорили про будівельний вандалізм в історичному Львові. Будують, де хочуть і що хочуть, серед середньовічних кам’яниць зводять багатоповерхівки, на місці вікон вирубують двері в магазин, власники ресторанів і кафе проводять ремонти так, що унікальна ліпнина разом з будівельним сміттям їде на смітник... Така сама ситуація в Києві. Усе це необхідно було врегулювати на законодавчому рівні», — говорить ініціатор та співавтор закону Ігор Васюник.
Ухвалений Закон № 1553 «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо збереження пам’яток культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні), зокрема, вводить нові визначення:
— об’єкт всесвітньої спадщини;
— буферна зона об’єкта всесвітньої спадщини;
— видатна універсальна цінність;
— номінування об’єкта культурної спадщини.
Закон закріплює чітко правовий статус об’єкта всесвітньої спадщини та передбачає створення Органу управління та Наглядової ради об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, Орган управління розроблятиме план управління пам’яткою ЮНЕСКО, здійснюватиме контроль, моніторинг ситуації, нагляд за виконанням робіт на об’єкті, вживатиме заходів щодо недопущення руйнування об’єкта, забезпечуватиме проведення наукових досліджень, готуватиме щорічний звіт. Окрім того, Орган управління надаватиме висновки щодо містобудівних перетворень на території пам’ятки та їхніх буферних зон. Ці висновки будуть обов’язкові до врахування при прийнятті рішень Мінкультом щодо видачі дозволу на ті чи інші містобудівні перетворення (археологічні роботи, будівництво, земляні роботи та ін.). Орган управління підзвітний уряду.
Наглядова рада створюється з метою нагляду за станом збереження пам’ятки. Здійснюватиме моніторинг виконання плану управління, переглядатиме та вноситиме пропозиції щодо змін до плану управління, надаватиме рекомендації щодо організаційних, кадрових, проектних та фінансових заходів з метою збереження об’єкта всесвітньої спадщини.
Основна ідея створення Наглядової ради — щоб туди увійшли незалежні фахівці з пам’яткоохоронного середовища, громадські діячі, експерти, які контролюватимуть діяльність Органу управління.
Зміни до законодавства розроблялись широким колом фахівців у галузі охорони та реставрації культурної спадщини, представниками Мінкультури, враховані зауваження міжнародної моніторингової місії від Комітету ЮНЕСКО, які надавали свої рекомендації до документа. Свою підтримку щодо ухвалення законопроекту висловив Український національний комітет ICOMOS.

Прес-служба народного депутата України Ігоря ВАСЮНИКА.