Жителі віддають перевагу козам, бо корів важче ховати під час обстрілів

Очікування сільгоспвиробників на державну допомогу в цьому році, хочеться сподіватися, виправдані. Як відомо, на підтримку села передбачено 6,3 мільярда бюджетних гривень, причому майже 4 мільярди зосереджено на тваринництві. На Луганщині ця галузь сільського виробництва, м’яко кажучи, не в доброму стані і однією з важливих причин є ведення бойових дій на території області. Наприклад, жителі прифронтових населених пунктів Попаснянського та Новоайдарського районів віддають перевагу козам перед коровами, бо велику рогату худобу важче ховати від обстрілів та евакуйовувати в разі критичної ситуації.

Враховуючи цю обставину, Департамент агропромислового розвитку ОДА спільно з обласною Асоціацією сільгоспвиробників здійснили цикл виїзних робочих нарад у райони, під час яких спеціалісти розтлумачували наміри уряду у підтримці села. Увага насамперед акцентувалась на фінансових «ін’єкціях», які мають допомогти господарствам у їхньому становленні та розвитку. Зокрема, йшлося про спеціальну бюджетну дотацію на вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб. Також обговорювався механізм державної підтримки за напрямком часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, компенсації вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, і часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких споруд.
Окрім державних програм, роз’яснювались також можливості обласної програми розвитку та підтримки агропромислового комплексу Луганщини на 2017—2020 роки. Зокрема, детальніша увага була сконцентрована на інформації про надання часткової компенсації на закупівлю доїльних апаратів вітчизняного виробництва для індивідуальних селянських господарств, в яких утримується не менше трьох голів. У другому кварталі обласний бюджет виділив на ці потреби понад мільйон гривень.
Тваринники області відгукнулись на такий крок влади. На отримання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів до комісії Мінагрополітики подали заявки 25 фермерських господарств на загальну суму 4,1 мільйона гривень, а на отримання дотації за вирощування молодняка — 146 фізичних осіб на 287,5 тисячі гривень. Цікаво, що на 1 травня було ідентифіковано та зареєстровано 6 050 телят, що майже вполовину більше, порівняно з минулим роком. Ось так дотація сприяє тому, щоб селяни обліковували свою худобу. Найактивнішими в цьому сенсі є Кремінський район — 46 заявок та Станично-Луганський — 49 заявок.

Через місцеву владу залишилися без дотацій

На жаль, як з’ясувалося, не всі сільгоспвиробники готові приймати державну допомогу. З Білокуракинського, Марківського та Старобільського районів не подано жодної заявки. Сєверодонецький та Лисичанський міські ради, до адміністративної структури яких входять села та селища, теж не залучились до реалізації державної програми, тим самим позбавивши мешканців сільської місцевості бюджетної допомоги. До речі, за статистикою в приватних господарствах по Сєверодонецькій міськраді утримується 548 корів. Конкретно йдеться про дотації в розмірі приблизно 2,5 тисячі гривень на теля, якщо тварина тримається до 12 місяців. І дуже шкода, що люди залишились без підтримки. Провина за це лягає на працівників міськкому, які, скоріш за все, нічого не робили в цьому напрямку. А ось Рубіжне відгукнулось.
На думку директора Департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Лариси Бичкової, причиною низької активності районів можна вважати пасивність первинної ланки влади, яка покликана донести населенню насамперед всю інформацію про саму програму і провести збір заявок. На жаль, селищні, сільські ради або ради ОТГ найчастіше не мають достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів та мотивації як такої. Натомість управління райдержадміністрацій відповідно до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, позбавлені цієї функції. Хочеться ще раз сказати, «на жаль», бо домогосподарства, які не отримали паспорти на молодняк великої рогатої худоби, що народжений у 2017-му і якому на 1 травня цього року виповнилось 13 місяців, у поточному році державну дотацію вже не одержать.

Про обладнання та пляшки із замороженою водою

Щодо обласної програми з відшкодування витрат на придбання установок індивідуального доїння документи подали 37 фізичних осіб. Заявки надійшли з кожного з 12 районів області, але найактивнішу участь у цьому напрямку взяв Біловодський — 13 заявок.
— Доїльний апарат коштує від 6 тисяч гривень, дивлячись, яка марка і чиє виробництво — вітчизняне чи закордонне, — пояснює Лариса Бичкова. — А компенсація за умовами обласної програми становить 5 тисяч гривень за один агрегат. Однак очікуваної активності від селян ми не побачили. Зараз розтлумачуємо людям, як підвищити якість молока. Насамперед, відмовитись від ручного доїння і перейти на механічне, а також охолоджувати молоко. Причому за допомогою спеціального обладнання, а не таким дідівським способом, як це дехто робить: кидає в молоко пляшки із замороженою водою — готово! Звісно, для однієї сім’ї, що має трьох корів, охолоджувальну установку тримати нерентабельно й дуже дорого. А якщо зібратись в кооператив, то питання теж можна вирішити — скориставшись державною програмою.
Комісія нині розглядає заяви і до кінця червня 37 господарів отримають компенсацію у 5 тисяч гривень на закупівлю установок індивідуального доїння.
Створено ініціативні групи, яким спеціалісти департаменту надають підтримку і в організаційному плані, і в підготовці необхідної документації для отримання державної допомоги тощо. Але, як не парадоксально, селяни не завжди готові прийняти кошти. В одному випадку не можуть підготувати пакет документів, у другому — не вміють скласти звіт про свою фінансову діяльність або просто не хочуть напружувати мізки.

Павло ВОРОНЦОВ.

Луганська область.