Висновки та прогнози зі звіту про виконання держбюджету за перше півріччя
Криза у сфері публічних фінансів країни, яку частина депутатів та експерти передбачали ще під час минулорічного бюджетного процесу, набирає обертів. І звіт Держказначейства щодо виконання держбюджету за перше півріччя 2018-го доводить: розбалансованість державних фінансів — логічний наслідок прорахунків, побудови бюджету на нереалістичних показниках та відсутності стратегічного планування уряду.
Наслідки не забарилися
Уже сьогодні висновок щодо наявності кризи можна зробити з таких ознак і процесів.
Це відчутний недобір доходів державного бюджету, провалена приватизація, недофінансування видатків загалом (на 9%) і в частині реформ зокрема, фактично спустошений Єдиний казначейський рахунок, на якому станом на 1 серпня залишилося менше 2 мільярдів гривень. І хоча в Мінфіні зазначають, що хвилюватися не варто: мовляв, є ще валютні рахунки Державної казначейської служби, на яких у гривневому еквіваленті зберігається 20,9 мільярда гривень, спокою ці заяви не додають. Адже основна причина такого низького рівня наповненості Єдиного казначейського рахунку — це відсутність нових запозичень, на які розраховував уряд, на тлі необхідності сплати наявних боргів. Тільки цього року держава має сплатити 306 мільярдів гривень державного боргу: 176 мільярдів на погашення і 130 на їх обслуговування.
У першому півріччі зовнішні запозичення становили 2,7 мільярда гривень, а от сплатити за зовнішнім держборгом довелося набагато більше — 23,7 мільярда гривень. Це крапля в морі, адже пік виплат припадає на осінь.
Згідно з даними Центру економічної стратегії виплата тільки відсотків за боргом становить понад 13% видатків державного бюджету, це 3,9% від ВВП. Для порівняння, видатки на медицину становлять 3,6% від ВВП.
Важливо відзначити і зростання протягом останніх п’яти місяців негативного платіжного балансу експорту — імпорту, який сягнув понад півмільярда доларів.
Висновок очевидний: якщо найближчим часом Україна не відновить співпрацю з МВФ, криза буде лише посилюватися.
Аналіз звіту Держказначейства щодо виконання бюджету 2018 за перше півріччя доводить: з виконанням головного фінансового документа країни в уряду вже виникли проблеми, а без зовнішніх запозичень негативна тенденція посилиться.
То що ж не так із державними доходами?
Запланована дохідна частина державного бюджету на рік становить 917,9 мільярда гривень. З них податкові надходження — понад 724 мільярди гривень, 338 мільярдів з яких уряд планував отримати у першому півріччі. По факту бюджет поповнився сумою на 5 мільярдів меншою.
Недоотримали кошти від акцизного збору (25 мільярдів замість 33 запланованих), від ПДВ (відставання на 5 мільярдів), ввізного мита (на 1 мільярд менше плану).
Понад 3,7 мільярда недоотримано від рентної плати за використання природних ресурсів. Цими ресурсами, до речі, держава так і не навчилася ефективно користуватися.
Окремим урядовим гаслом цього року була «Велика приватизація». План надходжень наполеонівський — 21,3 мільярда гривень. Під цей масштабний державний проект урядовці навіть переписали законодавство, Верховна Рада ідею підтримала, щоб дати справі поштовх. Результат такий — за півроку наприватизували «аж» 50 мільйонів. Це удвічі менше, ніж за старими законами було приватизовано в цей самий період минулого року (за перше півріччя 2017-го — 111 мільйонів). При цьому тепер першими в планах уряду на приватизацію стоять підприємства прибуткові та стратегічні, продаж яких — сумнівна і небезпечна ініціатива. Чого вартий тільки харківський «Турбоатом», який заплатив державі минулого року 400 мільйонів гривень дивідендів, чи «Центренерго», який сплатив понад 1,1 мільярда гривень.
Уряд затягуватиме паски та економитиме на видатках
Ось тільки паски затягують, за звичаєм, насамперед не собі, тобто не державному апарату чи силовикам, а простим громадянам. Яскравий приклад — це посилення вимог до отримувачів субсидій, які очікувано призведуть до скорочення субсидіантів у новому опалювальному сезоні більш як на 20%. Станом на перше півріччя субвенція на субсидії становила 54,8 мільярда гривень (запланована на рік — 70,9 мільярда). Загальні видатки на субсидії дійсно завеликі — 2,2% від ВВП. Однак замість того, щоб спочатку взятися за розробку і впровадження комплексу заходів з енергоефективності, встановлення прозорих тарифів, монетизації, уряд примітивно взяв курс на урізання субсидій.
У цей самий час вправно і вчасно надходять кошти на потреби МВС, ГПУ, СБУ, заплановані витрати на які зросли відповідно на 20%, 23% і 18%.
Не скаржиться на надходження і чиновницький апарат Міноборони. Чого не скажеш, якщо поглянути на виконання програм міністерства. Так, на розвиток техніки та озброєння за півроку надійшла тільки третина від запланованої суми (5,9 мільярда гривень), на будівництво і придбання житла для військовослужбовців із мізерних 887 мільйонів надано з бюджету лише 38,7 мільйона.
Утім, недостатнє фінансування помітне в тих сферах, які уряд означив пріоритетними для реформування. І рішучі зміни від яких мали б стати символом успішності прем’єра. Виявляється, далеко не всі обіцянки виконуються, як і не всі реформи достатньо чи вчасно фінансуються.
Причина провалу — недоотримання ЄСВ
Яскравий приклад — пенсійна реформа. Майже за рік після осучаснення пенсій сталася перша за тривалий час затримка з виплатами. Причина — провал із недоотримання ЄСВ, на якому тримається вся солідарна пенсійна система України. Згідно зі звітами Державної казначейської служби, станом на кінець червня надходження ЄСВ становили 21 мільярд гривень, станом на кінець липня — 15,6 мільярда гривень, тобто зменшились більш як на 4 мільярди гривень.
Також на дисципліну надходжень впливають і борги підприємств. Так, станом на 1 червня сума заборгованості підприємств з платежів до Пенсійного фонду, призначених для соціальних виплат, становила 22,5 мільярда гривень.
Додатковим навантаженням на ПФУ стало і підвищення пенсій військовослужбовцям, перерахунок яких відбувся в ручному режимі заднім числом.
Помітне недофінансування і в системі охорони здоров’я. Попри перші кроки команди МОЗ у реформуванні первинної ланки (договори з НСЗУ підписала половина із запланованих закладів), фінансується галузь мало того, що недостатньо, навіть не в запланованому обсязі.
Річні витрати на МОЗ становлять 26,7 мільярда гривень. Недофінансування в першому півріччі становить понад 2 мільярди гривень.
Практично не забезпечені медичні заходи окремих державних програм (з 3,8 мільярда запланованих надали всього 871 мільйон гривень). На 93 мільйони гривень недофінансоване будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу
Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».
Субвенція місцевим бюджетам недофінансована на 500 мільйонів гривень. Що стосується субвенції місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості, то з планових 625 мільйонів не надійшло жодної копійки.
Стабілізаційні процеси є, але відбуваються вони кволо
Уряду поки що вдається в повному обсязі фінансувати освітню сферу та будівництво доріг, і це, звичайно, позитив.
Так само не можна закривати очі і на стабілізаційні процеси в українській економіці: зростання реального ВВП до 3,4%, збільшення промислового виробництва на 2,5% (порівняно із першим півріччям минулого року), номінальної середньомісячної заробітної плати штатних працівників підприємств, яка у червні 2018-го становила 9141 гривню (у січні-червні 2017 року становила 6638 гривень).
Проте процес стабілізації попри окремі позитивні тенденції відбувається надто кволо. Враховуючи ризики, пов’язані із необхідністю виплат зовнішніх запозичень, ситуація швидко може змінитися.
Неотримання зовнішнього фінансування разом із дефіцитом надходжень до бюджету неминуче призведуть до ще більшого скорочення видатків.
Чи впорається уряд із викликами і чи зробить висновки, плануючи бюджет на 2019 виборчий рік — найважливіше питання, що постане вже у найближчий місяць.
Роман СЕМЕНУХА, народний депутат фракція «Об’єднання «Самопоміч».
